Розділ 13

Зранку чоловік приїхав разом з батьками і позвав їх у хату, де Зореслава вже накрила пишний стіл.

— Ось, мій любий, тобі сніданок. Худобу я вже попорала. Я бачу, що ти і моїх названих батьків покликав. Ех, чудово, бо нам дійсно час познайомитися. Батечко, мати, сідайте, вам мабуть важко з дороги.

Дівчина підійшла до них і посадила за стіл, а у чоловіка відійшла щелепа.

— Зореслава 

першою звернулася мати, коли батько вже натякнув їй кахиканням:

— Розумієш, синочок, нас сюди позвав не просто так.

— Любий, щось сталося?

Той саме хотів щось мовити, та мати сказала мовчати.

— Розумієш, — сказала вона, посьорбуючи компот, — він сказав, що ти напала на нього, і це непокоїть мене.

— Так, визнаю, я буваю незграбна, — розумієте, — тихіше почала говорити вона, — мені важко стримати себе у шлюбних іграх.

Батько аж вдавився, тоді Зореслава постукала його по спині.

— Батьку, ви як? Вибачте, вибачте за таку відвертість.

— Мама, вона бреше!

— Цить, хай договорить, з’їж он пиріжечок, дружина приготувала.

— Мамусю, татусю, розумію, що у вас не найкраще враження про мене після втечі.

— Розуміється.

— Проте у мене був час все переосмислити. Як глянула на ту дитячу поведінку, то соромно стало — вибачте мені, я боюся уявити, щоб зараз відмовилася від такої інтелігентної сім'ї.

— Інтелігентної? — перепитав батько.

— Так, так, татусь, інтелігентної, тобто культурної, та ще й такий древній рід.

— Мамооо!

— Цить, бачиш, донечка, діло каже, а ти нюні розпускаєш. Зореславочко, як тільки щось буде не так, то кажи нам, ми миттю прилетимо, — сказала жінка, а потім підштовнула чоловіка, що вже наминали за обидві щоки вареники.

— Розуміється, — сказав названий батько.

Далі йшла звичайна розмова, де говорили тільки жінки; батько слухав, а син мовчав, не розуміючи, як так — це ж його мали захищати. Ось такі вони, феміністичні нахили минулих століть. До вечора сиділи, Зореслава навіть запропонувала лишитися на ніч, щоб ті в таку пору не їхали, проте вони відмовилися, бо худобу зранку порати. Так і поцілувавши в обидві щоки, заскочили на коня та віз і поїхали. Лишилися в будинку тільки вони сам на сам. Дівчина була втомлена, вона це все ще з ночі готувала, тож, прибравши зі столу і нагодувавши котика, лягла спати, а чоловік, він і собі кудись поплентався, мабуть, від образи.