Колись давним-давно, коли світ тільки вчився дихати, Вогонь і Вітер покохали одне одного.
Вогонь прагнув пізнати все живе й земне.
А Вітер літав понад горами й морями.
Вони зустрічалися лише на мить і лише тоді, коли Блискавка розтинала небеса.
І з того поцілунку двох стихій, народився Літавець. Дитина Вогню й Вітру.
Йому були даровані вогняні крила. У його очах палало небо. А в серці жевріло вічне полум'я.
Матір, Вогонь, благословила його теплом. Але, батько, Вітер, прокляв самотністю.
Щоб ніхто не міг вступити в союз з істотою, що впала з Небес.
Але коли Блискавка доторкнеться зачарованого серця, народиться кохання, сильніше за будь-які прокляття, і пристрасть, гарячіша за все полум'я світу.
Відтоді Літавець ширяє між світами, шукаючи ту єдину, що витримає його дотик і не згорить.
І коли зірка падає з нічного неба, це Літавець зривається з висоти, щоб хоч раз відчути тепло неземної любові, що живе на Землі.
(Уривок з архівів Київської магічної академії, том ІІІ: Про стихійників небесного вогню)
#3184 в Любовні романи
#862 в Любовне фентезі
#931 в Фентезі
#201 в Міське фентезі
Відредаговано: 12.12.2025