Лабораторія "Майстра"

У Telegram-каналі Ельдара Вселенського панували віртуальний ладан та відчаєй. У закріплених повідомленнях висіли прайси на "енергетичну правку тексту", "кармічне просування в топи" та відгуки від авторів, чиї імена нагадували назви сортів дешевого чаю. Кожен пост був перенасичений емодзі з блискітками та капслоком, наче автор намагався засліпити читача, щоб той не помітив відсутності коми в кожному другому реченні.
Марта увійшла в чат із холодною цікавістю дослідника, що розглядає під мікроскопом інфузорію-туфельку, яка чомусь возомнила себе великою білою акулою.
Ельдар (14:15):
"Ти прийшла. Я відчув зміну вібрацій у каналі. Бачу, твоя Іскра метається між амбіціями та страхом. Це нормально. Букнет — це в'язниця для розуму, де ти змушена писати "швидко і багато", аби нагодувати натовп. Але я... я навчу тебе писати "вічно". Дай мені будь-який свій абзац. Я препарую його. Я покажу тобі, де твоє Его заважає твоїй Душі говорити зі світом".
Марта посміхнулася, відчуваючи, як усередині прокидається професійний азарт. Настав час для першого експерименту. Вона відкрила старий чернетковий файл десятирічної давнини — текст, що складався зі штампів, рожевих соплів та граматичних катастроф її ранньої юності. Для певності вона додала туди пару речень, згенерованих ШІ за запитом "беззмістовна філософська маячня про сенс буття".
Марта (14:20):
"Ось. Це уривок з мого нового розділу. Мені здається, тут забагато... болю? Можливо, я надто відверта з читачем?"
Ельдар (14:22):
"Дивлюся... О... О-о-о... Марто, ти навіть не уявляєш, ЧОГО ти торкнулася. Дай мені хвилину, я маю налаштуватися на твій потік. Це потужно".
Через п'ять хвилин прилетів "розбір". Марта затамувала подих, очікуючи на шедевр демагогії.
Ельдар (14:27):
"Слухай уважно. Твоя фраза: "Холодний блиск її сліз відбивав порожнечу розбитих надій, мов уламки дзеркала в руках безумця" — це ж вібрація восьмого рівня! Ти зачепила струни Вселенського Колективного Безсвідомого. Але! Бачиш слово "холодний"? Воно блокує серцеву чакру читача. Воно відштовхує грошову енергію. Якщо ми замінимо його на "хрустально-відчужений", охоплення на Букнеті зростуть удвічі, бо так ти входиш у резонанс із цільовою аудиторією істинних Жриць любові. Твій текст почне світитися в їхніх стрічках".
Марта повільно моргнула, дивлячись у монітор. Ця людина на повному серйозі радила "хрустально-відчужений" для опису банальних соплів у шкільній чернетці.
Ельдар (14:30):
"Але це лише верхівка айсберга. Твої конкуренти на платформі — це сірі тіні. Вони заздрять тобі. Я знаю їхню підноготну, я бачив їхні адмінки через свої канали. Якщо хочеш, щоб я захистив твій текст від їхнього пристріту і вивів у топ за тиждень — нам треба обговорити мій авторський коучинг "Шлях Фенікса". Лише 5000 гривень, і ти забудеш про те, що таке "нульовий рейтинг". Це інвестиція у твою вічність, Марто".
Марта відкинулася на спинку крісла, спостерігаючи, як "Месія" збивається на банальний прайс-лист. Вона зрозуміла, що "Всесвіт" у виконанні Ельдара приймає не лише щиру вдячність, а й цілком реальні безготівкові перекази на картку.
"Ну що ж, "феніксе" недощипаний, — прошепотіла вона, розминаючи пальці, — настав час підсипати тобі в годівницю трохи мого фірмового яду".