Глава 15

Я вже був одягнутий і повністю готовий, і зараз очікував під сходами другого поверху поки Ліля закінчить чепуритися  і спуститься до низу, щоб супроводжувати її на найважливішу вечірку року. І це не тому, що вона на честь мого дня народження. Хоча Ліля ще зранечку встигла  нагадати, що сьогодні в мене іменини, і мені виповнилося тридцять шість. З її боку було дуже мило  власноручно спекти для мене торт, що виявився смачнішим ніж виглядав.  Давно для мене ніхто не робив нічого подібного. Останній раз торт для мене пекла мама, ще на двадцятиріччя, потім, традиція якось забулася, і вже більше не поновлювалася. 

Після її вітання понеслося, телефон обривався від дзвінків батьків, рідних, друзів і навіть, тільки уявити собі, колишня надіслала коротку смс. 

Зрештою хвилин за десять почулися тоненькі цоркотливі звуки, що ставали все голоснішими. Це вистукували каблучки на босоніжках дівчини, так само прекрасних як і  її сукня,  і як вона сама.

Не приховуватиму, що побачивши, як вона тендітна, як пушинка чи хмарка спускається сходами притримуючись за перила, і посміхається просто до мене,  став мов приклеєний не змозі ворухнутися, і навіть відвести погляду. Тоді я вперше глянув на неї як не на вигідний діловий варіант, не як на джерело проблем,  та просто незграбне створіння, а як на дуже привабливу молоду дівчину. 

Та я все ще памятав, як важливо, тримати імідж, що означає для мене моя компанія, що я в неї вклав. Що я втрачу, якщо бодай десь зроблю неправильний крок, і скільки людей залишаться без роботи, платні і можливості годувати свою сім'ю в разі чого.

Тому я ввічливо посміхнувся, можливо ширше, ніж вимагала ситуація, подав дівчині руку, і повів її до авто.

Ми на швидкості мчали трасою до заміського клубу, де вже очікували гості. Ми таки трохи спізнювалися, але це не було критичним. Якраз всі зберуться… Я бачив, як нервує Ліля, що сиділа поруч. В якийсь момент, я вирішив взяти її за руку, спочатку вона хотіла її висмикнути, але я зжав трохи міцніше, і зрештою вона залишила як є.

Я і сам добряче хвилювався, все ж таки не кожного дня випадає відкривати новий філіал. Буде купа гостей, друзів та ворогів, і важливо ні перед ким з них не впасти обличчям в бруд. 

На вулиці сутеніло, і я намагався уважно дивитися на дорогу, але все ж час від часу непомітно та дуже обережно  переводив погляд на Лілю. Вона справді приваблива дівчина, але ще така молода. Та ця молодість, і недоступність навіть в думках робить її для мене такою привабливою. В кишені завібрував телефон, що відволік і думки і погляд. Я швидко відпустив теплу руку дівчини, і потягнувся за ним, радіючи, що Ліля не зауважила моїх поглядів, певно через власні переживання.  Дзвонив секретар, запитуючи на скільки ми спізнимося, щоб скорегувати програму.

 —  Ми під'їздимо, за п'ять хвилин зустрічайте!

—  Дуже добре, відповів Любомир, і швидко скинув. Він давно працює на мене, і добре що нас пов'язує не лише робота, це допомагає нам розуміти один одного в стресових ситуаціях без слів.

***

Ще з порогу, я побачив колишню. Вона як завжди прекрасна, в сукні її улюбленого червоного кольору. Але з першого кроку я почувався впевнено. 

Зі мною під руку йшла розкішна дівчина, вона світилася щастям. І здається, зараз вона готова була зробити, все про, щоб я її попросив. Та вона склала мені компанію цього вечора, і цього було достатньо.

Як тільки ми увійшли, нас помітили, і всі погляди спрямувалися в наш бік.  По очах, всіх хто прийшов, я бачив подив та захоплення моєю супутницею. Особливо чітко це проглядувалося в посмішках та поглядах від чоловічої статті.  

Я встиг пройтися пишно прикрашеним залом та привітатися з кількома партнерами та людьми, що були близькі мені по духу. Перш ніж до мене  підійшов Мирчик.  Він делікатно відвів мене в бік, змусивши залишити Лілю на одинці. 

—  Все організовано, як ти і просив, —  відзвітував друг.  —  Дехто запитував, чому ти влаштовував дві церемонії відкриття. Типу для чого було влаштовувати тут церемонію, якщо офіційне відкриття філіалу вже відбулося днями. Дехто, ти добре знаєш про кого я, і він повів бровою в бік моєї колишньої. Розпускав слухи, про те що ти з кимось сплутався, але я присікав це. Дав Юрі наказ спростувати це через його газету… Все як завжди.

—  Добре, молодець, я радий, що тебе не треба вчити, як справи робляться.

Це все?

—  То ж зажди, скажи мені, що за богиню краси ти привів з собою?

—  Правда ж вона красуня? Хоча питання риторичне, я й так знаю. 

—  Ти краще глянь, яким поглядом її спалює твоя колишня! Тільки не обертайся, вона дивиться в наш бік.

Я не стримався, і все ж обережно оглянувся, але в інший бік, де забившись в куточок самотньо стояла Ліля і намагалися тримати світське обличчя. 

—  Добре,  якщо в тебе все, то  я мушу вернутися до своєї супутниці.

—  Постривай, скажи як ти її підчепив?

—  Вона сама мені впала на голову, в нас ділова домовленість, інше розкажу при нагоді.

Він ще щось пробував запитати, про те, чи світить йому щось, але я проігнорував запитання, і вже повернувся і направився в бік Лілі. А вона аж засяяла побачивши, що я наближаюся до неї, і я не зміг не посміхнутися до неї.

—  Сумуєш? —  запитав і взяв її під лікоть.

—  Зовсім ні, просто я тут нікого не знаю, і мені не часто доводилося бути на таких вечірках.

—  Зараз розважимося! Я підійшов до диригента, і дав чіткі настанови, щодо музики. Але спочатку промова.

Я мав багато за що подякувати людям, які зібралися тут. Бо тут були мої колеги, ті хто працювали на мене, і ті з ким я починав.  Промова вийшла хоч і недовга зате багатозначна, і сподіваюся кожен зрозумів, те що я хотів сказати саме для нього.

А ще я бачив очі Лілі наповнені захопленням, вона стояла мов зачарована, і це не могло не надихати. А потім я побачив погляд Свети, наповнений ненавистю.