Лікуй, не закохуючи(сь)

Розділ 14

Після тренування Меган сиділа на лавці у внутрішньому дворику реабілітаційного центру. Її пальці ковзали по екрані телефона, але увага була десь в іншому місці. Вона дивилася на небо, у якому повільно повзли хмари, і згадувала.

Його звали Кріс.

Він був першим, хто назвав її "непереможною". Вони зустрічалися майже два роки, коли трапилася аварія. Меган тоді вже готувалась до кастингу в трупу сучасного балету, а він супроводжував її на кожну репетицію.

А потім… усе змінилося за одну мить. Перевантажений пікап, мокра дорога, відбійник. Темрява. Пекучий біль. Відчуття, що її ноги — це просто тягарі, прикріплені до безживого тіла.

Перші тижні в лікарні Кріс був поруч. Носив її у туалет, годував, говорив "ми все подолаємо". А через два місяці просто перестав приходити. Одне повідомлення.

"Я не знаю, як це витримати. Прости."

Меган тоді вперше зрозуміла, що іноді болять не ноги, а серце. Болить гірше, глибше.

І от тепер — Нік.

Не тому, що він такий же, як Кріс. Ні. Навпаки. Він був сильним. Твердим. Принциповим. В ньому не було страху, тільки контроль. Його не зламати так легко. А якщо зламати — тоді ти щось значиш. І саме тому вона не могла дозволити Еллі перемогти в цій грі. Вона не збиралась знову бути другою.

Терапевтичний зал

Меган приїхала трохи раніше, спеціально. Нік був там один, щось заповнював у планшеті. Вона проїхалася через зал, зупинилася поруч.

— Доброго ранку, — з посмішкою. — Ти знову працюєш більше, ніж треба.

Нік коротко кивнув.

— Меган, у тебе ж заняття з Гретою, здається?

— Ага. Але я подумала, що, можливо, можна трохи змінити графік. Мені з тобою працюється краще.

Нік підняв очі.

— Ми це вже обговорювали.

— Ну чому ти такий? — вона зробила невинне обличчя. — Я ж просто жартую. Чи вже не можна посміятись?

— На жаль, не сьогодні.

— Гаразд, гаразд… — вона підвелася на руках, зробивши розтяжку. — До речі… — її голос став трохи нижчим. — Я помітила, що ти багато часу проводиш із Еллі. Все ок?

— Вона мій пацієнт.

— Звісно. Просто… будь обережний. Вона… трохи нестабільна. Може повести себе непередбачувано.

— Це некоректно, — сказав він сухо.

— Я не критикую, просто… я знаю, як це. Бути зруйнованою і шукати когось, хто винен у всьому. Я була там. Знаєш, після аварії мій хлопець просто пішов. Без пояснень. Я теж хотіла звинуватити весь світ.

Нік злегка нахилив голову, задумавшись. Її слова мали резонанс. Не через Еллі, а через власні спогади. Іноді біль дійсно затьмарює розум — він це знав не з чуток.

Але Еллі не така, — подумав він. Вона різка, замкнена, колюча… але не вигадує. Її біль справжній. Її боротьба — щира.

— Це складно, — тихо сказав він.

Меган ловить цей момент. Вона бачить, що він починає слухати.

— Саме тому я й кажу: не дай їй загнати тебе в кут. Інколи пацієнти переносять біль на тих, хто поруч. Іноді навіть… придумують речі.

— Що ти маєш на увазі? — його голос став жорсткішим.

— Нічого конкретного. Просто… я ж казала. Будь обережний.

Вона розвернулась і поїхала, залишивши його з тими словами, як заноза в пальці. Маленька, але болюча.

Придумують речі… — ці слова залітали в голову, як отруйна стріла. Він знав, до чого вона веде. Не прямо, не відкрито — Меган ніколи не була прямолінійною. Але натяк був очевидним.

Він провів рукою по потилиці, відчуваючи, як м’язи напружилися.

Що це було? Маніпуляція? Попередження? А може... заздрість?

Меган була складною. І він не мав жодних ілюзій щодо її мотивів. Її відкритість завжди мала дві сторони: одна — щира, інша — стратегічна.

Він знову глянув на планшет, але не міг зосередитись. Його думки повертались до Еллі. До її різких реплік, до того, як вона мовчала після кожного невдалого руху. До її очей, які більше говорили, ніж будь-які слова.

Він знав — вона бореться не лише з тілом. Вона бореться з тінню того, ким була. Так як колись боровся й він… але чи переміг?




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше