Грандіозна поява

Дуже цікаво було дивитись за тим, як запас нервових клітин хлопця з шаленою швидкістю лопає. От як він мене терпить?! Ярік став психологом, на якому можна відіграватись за всі стресові ситуації, ну принаймні сьогодні. Ще лишилось на шию вилізти!

Я сиджу за рулем і нию, Яр стоїть збоку і дивиться, вже сильно не задумуючись над сенсом моїх слів, а мені зараз головне викричатись. Після тижня мовчанки і терпіння від догляду Іллі та Лізи, нарешті розслаблюсь. Набралась хоробрості - мене понесло. Жаліюсь на те, як все забембало, як не можу нічого зробити, як настрій скаче, мов на батуті, як все за мене вирішуть, і як Богу набридло моє ниття, що він послав мені такого янгола, як Ярік.

- От Ярік, якого милого ти мене терпиш, ти безсмертний?!- Розмахуюсь руками для емоційності.- От чому всі змовились і намагаються мене привести до ладу, коли я, можливо, з депресняком погуляти хочу! Чого мовчиш?- Хлопець мовчки дивився на мене, скрестивши руки на грудях.- Тобі за терпіння заплатили? От причепився і все! Можливо я - сама безнадійність, а ти мене далі за кермо пхаєш і не готовий покинути! Невже в мене справді таке щастя?- Я склала губки бантиком, не думаючи за свої слова. Адже бачу, що попри серйозне обличчя, в темних очах Яра бісенята сидять і ржуть з мене.

- Ще трохи і щастя психане та піде звідси.

- Ні-ні, шантажувати мене тут не треба!- Ще не вистачало, аби хлопець мене з тою залізякою одну покинув. От його мотоцикл я ще якось лагідно "коником" кличу, а свого лиш таким "епітетом". Хоча він так і виблискує на сонці, ну просто тіло свербить посидіти на ньому. 
Є ідея!- Я-ярік, сфотографуєш мене на мотоциклі?- защебетала я до хлопця, аби той не ображався. Та й цікавинки в блог потрібні, бо підписники досі не знають, що в мене такі обновки!

- Давай домовимось - ти заводиш байк, везеш мене до першого повороту і повертаєшся на це місце. Якщо в тебе все вийде - я готовий цілу фотосесію влаштувати!

М-да, хлопець пішов ва-банк. І дивиться так хитро! Мить думаю, чи починати знову нити, проте вирішую: чом би й не спробувати поїхати? Я ж вже так їхала на мотоциклі Яра, то чому тут жалітись? Та й набридло вже. Раз маю свою мрію, почну вже її реалізовувати. Сьогодні в моїх планах офіційне повернення обезбашеної Ксю!

Роблю все сказане з мандражем в тілі, їду і думаю, щоб не згубити Ярослава. Той випадок з першим "польотом" не дасть спокою ніколи. Коли хлопець огортає мою талію руками, намагаюсь ні про що не думати і почати ловити той кайф, який уявляла, яким є при їзді за кермом. Адже сидіти позаду брата чи хлопця - для мене це вже пройдений етап. Зараз я керую. І навіть не помічаю, що оминула поворот, їду повільно але впевнено. А це лиш траса за містом. Ледь не сивію, як уявляю якесь перехрестя в центрі міста, забите авто. Колись я, будучи ще дитиною, загубилась серед машин, бо батьки мали летіти закордон по роботі, а мене з садочка мала забрати няня. Ми дуже спішили додому, що не помітили, як з-за повороту жене легкове авто через червоне світло. Все оминулось лиш переляком, наглядачка, що була за кермом, встигла загальмувати. Відтоді я боялась їздити. Дотепер.

Всім тілом розлилось тепло, намагаюсь стримати усмішку. Я їду. Ради цього справді потрібно було так нити? Отже, Ярік дійсно безсмертний.

- Такими темпами, на наступний раз сама будеш по мене їздити.- Підбадьорює хлопець.

- Запрошуєш в гості?- ледь не моргаю я.

- Після сьогоднішніх успіхів гріх не відсвядкувати. Ти ж будеш на вечірці?

- Звісно. Потрібно про це "відзвітуватись" глядачам.- Я підперлась об мотоцикл, Ярік також, спостерігаючи за моїми діями.- Друзі, а хто тут сьогодні буде гуляти?- Я усміхнулась, навівши камеру на себе.- Все правильно! Я впевнена, ви таке не пропустите. І в мене для вас сюрприз,- я підняла телефон вверх, аби було видно мене і мотоцикл. В кадр ще хлопця запхнула.- Поруч зі мною зараз ось такі два жеребчики, як гадаєте: котрий з них мій (дам підказку, це не мотоцикл)?

Від почутого Ярік зареготав, а я вимкнула камеру і почала підписувати відео.

- Це була пропозиція стати твоїм потенційним жеребчиком?- зі смішком запитав Ярік.

- Хоч в мене вже є такий новенький, але і від тебе я не проти.- Чиста правда. Відвертим фліртом несе. - І від селфі я б теж не відмовилась.

-Хочеш, щоб у вашому блозі з'явився новий герой?

-А чом би й ні? Головне, щоб Ілля не заревнував, що в блозі тепер буде два красуньчики.- Промовляючи це, я закусила губу, не відводячи погляду від екрану. Неочікувано, на щоки накинувся милий рум'янець.

- Я гадаю, ми з ним якось домовимось.- Сказавши, Ярослав підсів ближче до мене та огорнув за талію. Як виявилось, він просто прийняв зручну позу для спільного селфі. А я вже розчервонілась! Мене трохи похитує від його двозначних натяків, проте дуже скоро я йому помщуся, обіцяю!

Провівши міні-фотосесію, я просто там почала оновлювати свою стрічку, а Ярік спостерігав за мною. Він розказував, що любить передивлятись наш з братом блог. Фото, де ми з хлопцем на байку, я так і підписала: "Мої жеребчики". Через декілька хвилин під фото прийшло повідомлення від Талі, де вона дякувала за можливість познущатися з її брата. Посміялась вона від душі. Впевнена, що ближче до вечора фото викличе фурор і буде чимало питань.

Я все ж домовилась, що до клубу біля берега Дніпра, де скоро відбуватиметься вся туса, я під'їду таксі і вже там мене зустріне Яр. Просто маю одну ідею на гулянку, яка створює певні незручності, якщо їхати мотоциклом.

Час вже перевалив за обід, тож пора збиратись. Ілля давно чекає, вже і Ліза прийшла і вони могли б спокійно їхати і мені не заважати, але бачте, дуже їм став цікавий мій образ. Плюнула та побігла збиратись.

Знаходжу одну дуже цікаву сукню, яку купила і саме час її вигуляти. Прикол в тому, що вона повністю обтягує фігуру, з довгими рукавами,  довжиною є десь вище колін, чорного кольору з блискітками, а от спина буде у вільному розпорядченні для сотень очей. Добре, що сьогодні і не сильна спека і не вітряно, сукня саме під погоду. Повністю підкрита. Виглядає і відверто, і буде чим "повеселити" хлопців. Поєдную з масивними чорними сережками і такими ж підборами. Серед такого образу моє біляве волосся бере на себе приємний акцент. Зв'язую його у високий хвіст, роблю мейк, підкреслюючи очі та губи. Отак - відверта блондинка-демониця. Ліза такий раптовий прикид точно зацінить і буде контролювати від раптових залицяльників. Хоча може прокоментувати так: "Вони всі заклякнуть, погубивши щелепи в піску, і не зможуть з місця рушити!" Я її відповіді дуже добре знаю. Головне, щоб Ілля не сварив за таку мою витівку. Ну бережіться!