Листопадова вічність
Остання глава життя
Настав листопад 2026 року.
У маленькому містечку на Львівщині в однокімнатній квартирі сидів за столом чоловік, років сорока. Він писав свій останній твір. Це було оповідання, в якому головний герой побачив крах усіх своїх сподівань та планів.
За вікном шумів вітер і падав дощ упереміш зі снігом.
За підняв голову і поглянув у шибку на своє відображення. Звідти на нього дивилося посіріле обличчя людини, яка все своє свідоме життя намагалася вирватися з бідності, беручись за найважчу фізичну роботу.
Раптом у кімнаті на мить згасло світло.
А коли з'явилося то Гнат побачив свою дитячу версію. Хлопчик дивився на нього поглядом людини,яка занадто рано подорослішала і зрозуміла, якою жорсткою іноді буває реальність.
Чоловік не відвів погляд від нього.
--Ти прийшов за мною? — нарешті запитав Гнат.
--Так, — спокійно відповів хлопчик і простягнув йому руку. - Нам треба поквапитися.
Чоловік швидко встав і мовчки взяв його за руку.
За мить у кімнаті не було нікого.
Лише тьмяне світло настільної лампи і декілька списаних від руки аркушів. Останнє нагадування про людину, яка тут жила й творила.
За вікном тим часом продовжував шуміти вітер, немов оплакуючи цю непоправну втрату.
На спомин про видатного американського письменника Джека Лондона з любов'ю та повагою!
Відредаговано: 29.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
