Листи, яких ти не прочитаєш
Розділ 2. Лист із Форпосту
Кассіан отримав листа на світанку, після нічної зміни.
Він сидів на стіні Північного Форпосту, вдивляючись у чорне марево Безодні, коли поштовий голуб сів поруч.
Крила птаха були сріблястими, а дзьоб тримав конверт.
Він розгорнув аркуш. Почерк був акуратним, жіночим. Він пробіг очима рядки, і щось у грудях стислося.
«Я не знаю, хто ви, Кассіане…»
Він перечитав листа тричі. Жодного разу йому не писали незнайомці. Іноді приходили офіційні подяки від Храму, сухі й безликі. Але це… Вона писала так, ніби справді думала про нього. Ніби їй було не байдуже.
Він дістав із кишені олівець і на звороті свого аркуша намалював крихітну лисичку. Свого духа-охоронця.
Потім узяв чистий аркуш.
«Незнайомко з Еліона, я не знаю вашого імені, але я відчув ваші слова. Тут ми рідко згадуємо, що вдома на нас чекають. Ваш лист нагадав мені про те, що я майже забув. Дякую. Я не знаю, чи повернуся. Але тепер у мене є ще одна причина спробувати. P.S. Лисичка на полях — це на щастя. Мій знак. Я сподіваюся, ви не проти.»
Він відправив голуба назад.
#1377 в Фентезі
#237 в Бойове фентезі
#4582 в Любовні романи
#1130 в Любовне фентезі
Відредаговано: 23.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
