Глава 29

Як добре, що Віка має свій автомобіль. Я б не витримала їхати зараз разом із Даном. Будь-яка його дія чи фраза мене дратувала. А бути постійно на взводі погано, відображається на контролі мого оберту. Якщо сили я опанувала швидко, і залишається тільки довести до автоматизму та досконалості, то про свою другу іпостась таке сказати не можу. І відчуваю що можу зірватися, накоївши проблем.

Що цікаво, Віка, ні сном ні духом, не тільки про вчорашні події, а й про званий вечір. Коли показала їй статтю вперше почула таку добірну лайку з її вуст, аж почервоніла від почутого. Ліка тільки присвиснула, і скрушно похитала головою. Все таки вони з Алексом обоє розважливі та не такі імпульсивні як решта нашої маленької компанії. Якщо хочеш почути корисну пораду і не наробити дурниць, з гарячою головою, потрібно звернутися до них, вони завжди обдумають все холодно та прагматично, і допоможуть розібратися.

- Ну братик, не очікувала такої підлянки, - журилася Віка, - і як ти плануєш йому помститися? Я, надіюсь, ти не спустиш, цьому шулупаю, все з рук?

- А я вже... - жувала круасан і запивала латте в автомобілі, вдома так і не снідала, а їсти жах як хочеться, і в цьому я не самотня, в дівчат з апетитом все гаразд.

- Що ти вже? - в один голос спитали.

- Помститися встигла, ще вчора, ну і сьогодні трошки зранку подражнити.

- Ти ж казала, що тільки сьогодні взнала? Поясни мені, бо я щось туплю, - Віка, як завжди, нетерпляча.

- Я з Яром поцілувалася вчора... і нас Дан за цим ділом застав... - трохи соромлячись призналася.

- Та ну... Та там би тоді була бійка, - а Віка добре знає брата.

-Бійка і була, та ще яка, все що можна було застосували, - дівчата охнули, - та я їх розборонила, трохи зі своєї сторони їм ще додавши.

Ми зайшлися сміхом. Я ще розповіла подробиці бійки, та зізналася, що нічого у нас з Яром немає, а той випадок мене саму вибив із колії.

Ну і витівку із зовнішнім виглядом незабудка згадати. За реакцією Дана, зрозуміла, що у правильному напрямку пішла, його перекошена фізіономія варта тих затрачених вранці зусиль. Дівчата за останню похвалили, хай знає, який скарб біля нього, а не згадує про всяких видр. Та і я вже дещо охолола, і не така впевнена, що між ними щось могло бути, швидко він тоді повернувся додому. Хоча... що я можу знати, і з упевненістю заявляти, що він не винен не збираюся. Чого було колишню подружку із собою брати на офіційний захід, коли у дома його чекає наречена. Міг і мене у світ вивести чи він мене цурається? Ось останнє припущення вже зовсім настрій зіпсувало. Не витримавши озвучила дівчатам, після чого вони дивилися на мене як на розумово відсталу, і навівши цілком вагомі аргументи проти моєї теорії заспокоїли. Та настрій все ж був посередній.

Вже в академії, під пильними поглядами студентів та деяких викладачів, почуваюся дещо збентежено, не звикла привертати до себе надмірної уваги. Та кожна дія має свої наслідки, от і я пожинаю наслідки свого ранкового вибору. А погляди мене починали дратувати, щоб зберігати холодний спокій потрібно було використовувати всі знання про концепцію.

Побачивши Яра, переконалася що не все так погано, як здавалося вчора, слідів бійки майже не видно. Хоча на Данові "зажило як собаці", за винятком пари саден, які нагадують про пригоди ревнивця-забіяки. Оце їхнє "вона моя", "ні моя" дратує, ніби я річ яку можна перетягувати як канат, хто сильніший та хитріший, той і переможець. Власники на мою голову.

Зайняли свої звичні місця на лекціях, і вже готові слухати викладача, а він до нас чомусь не дуже поспішає. Яр примостився біля мене. Підібгав невдоволено губи оглянувши мене з голови до п'ят.

- Що за вигляд? - спитав невдоволено барсик, невже і цей туди ж?

- Нормальний, стильний вигляд, не подобається? - вдала нерозуміння.

- Подобається... і навіть дуже, але... - я мало не застогнала розчаровано, починається, - привертає непотрібну увагу. Був би радий бачити тебе такою на нашому побаченні, - опа, це що за номер?

- Ти, що так мене на побачення запрошуєш? Оригінально придумав.

- Можна і так сказати. Я запрошую познайомитися зі мною у неформальній обстановці, поза академією. Яка буде твоя позитивна відповідь? - барс, а який вертлявий, не гірший за лиса.

- Спокуслива пропозиція, але я воліла б для початку розібратися зі вчорашнім... - мимоволі перевела погляд на аудиторію, та вони знущаються, ми що для них безкоштовне реаліті шоу?

- Давай, тільки не тут, - Яр прослідкував за моїм поглядом.

- Так, краще десь поза академією, - погодилася, - не потрібно годувати студентів новими плітками та побрихеньками.