Розділ 1: Новий початок

Єлизавета Сергіївна, або просто Ліза для друзів і рідних, прокинулася о шостій ранку від пронизливого сигналу будильника, на який вона встановила мелодію "Eye of the Tiger" – іронічний вибір для жінки, яка останнім часом відчувала себе радше переможеною, ніж переможницею. Сьогодні був той день: перший робочий день у великому холдингу «New Innovation Group», де вона мала зайняти посаду аналітика в відділі маркетингу. Після розлучення з чоловіком, яке тривало довгі місяці судових тяганин і емоційних баталій, Ліза вирішила, що пора змінити все – від зачіски до кар'єри. Вона була 38-річною матір'ю двох дітей, але виглядала на років п’ять молодше: струнка фігура завдяки регулярним пробіжкам у парку, доглянута шкіра від бюджетних кремів з супермаркету і той впевнений блиск в очах, який з'являється, коли життя дає другий шанс.

Вона виповзла з-під ковдри, намагаючись не розбудити дітей, але, звісно ж, це було марно. З сусідньої кімнати пролунав голос сина:

– Мам, ти вже встаєш? Я теж не сплю, бо вчора дивився той серіал про супергероїв до опівночі!

 Євген, або Женя, 12-річний хлопець з копицею неслухняного волосся і допитливістю, яка часом межувала з нахабством, вже сидів на ліжку з планшетом у руках.

–  Женю, скільки разів казала – лягай спати вчасно! Ти ж знаєш, у мене сьогодні важливий день, – зітхнула Ліза, заходячи до його кімнати і забираючи гаджет.

–  Але мам, там був епічний бій! І взагалі, ти ж сама казала, що життя – це бій, то чому не подивитися, як перемагають? – парирував він з тією дитячою логікою, яка завжди змушувала Лізу посміхнутися, попри втому.

Тим часом з іншої кімнати вибігла Катерина, Катя, 10-річна принцеса з двома косичками і любов'ю до всього блискучого.

– Мамо, я тобі допоможу одягнутися! Я ж стиліст, пам'ятаєш? У школі ми малювали моделі, і вчителька сказала, що в мене талант! – заявила вона, тягнучи Лізу за руку до шафи.

Ліза розсміялася:

–  Добре, стилістко, але без твоїх експериментів з блискітками. Сьогодні я маю виглядати професійно, а не як зірка диско.

 Діти окупували її кімнату, перетворивши ранкові збори на справжній цирк. Женя витягнув з шафи строгий костюм – сіру спідницю-олівець і білу блузку – і зморщив носа:

–  Мам, це нудно. Додай хоч червону помаду, щоб не виглядати як вчителька математики.

 Катя тим часом розкидала по підлозі шарфи і намиста, коментуючи:

­ –  Оцей шарф – ні, він робить тебе старою. А цей – ідеально! Він як у тої тітки з реклами, яка завжди посміхається.

Ліза стояла перед дзеркалом, приміряючи outfit, і роздумувала про своє життя. Розлучення з Андрієм було неминучим – він завжди ставив кар'єру понад усе, а вона втомилася бути тінню в його амбітному світі. Тепер, з двома дітьми на руках, вона мала довести собі, що здатна на більше, ніж просто виживати на аліменти. Холдинг «New Innovation Group» здавався ідеальним місцем: динамічна компанія, стабільна зарплата і можливість рости. Але внутрішні сумніви гризли:

– А якщо я не впораюся? Якщо колеги побачать у мені тільки матусю з дітьми, а не професіонала?

 Вона струснула головою, наносячи легкий макіяж – нічого кричущого, тільки щоб підкреслити виразні зелені очі і приховати сліди безсонних ночей.

– Мам, ти виглядаєш круто! Як бос-леді – схвалив Женя, подаючи їй сумку.

 Катя додала:

– Але візьми мою щасливу брошку – на удачу!

 Ліза приколола маленьку блискучу зірочку до блузки, обіймаючи дітей.

– Дякую, мої помічники. Без вас я б точно запізнилася.

 Вона швидко приготувала сніданок – вівсянку з фруктами, бо "здорове харчування – ключ до успіху", як казала її мама, – і посадила дітей за стіл. Поки вони їли, Ліза перевірила сумку: резюме, блокнот, ключі від машини. Серце калатало від хвилювання – це був не просто новий день, а нова глава в її житті.

– Гаразд, команда, – сказала вона, – мама йде завойовувати світ. Будьте чемні з нянею, і ввечері розкажете, як минув день.

Вийшовши з квартири, Ліза глибоко вдихнула свіже ранкове повітря. Місто вже прокидалося: гудки машин, запах свіжої кави з сусідньої кав'ярні, люди, що поспішають на роботу. Вона сіла в свою стареньку "Тойоту", увімкнула радіо – грала енергійна пісня про нові початки – і рушила в напрямку бізнес-центру.

– Ти впораєшся, Ліза," – прошепотіла вона собі.

Сьогодні все зміниться.