Лев

Лев виходить із під'їзду. Холодно. Ранок. На ньому — чорне довге пальто. Поли торкаються землі. Лев не притримує двері — дає їм гуркотом зачинитися. Навіть не озирається. Він швидким кроком іде на вокзал. Через тридцять хвилин — потяг.

Вокзал. Лев приходить за десять хвилин до відправлення. Провідник перевіряє квиток, бажає гарної дороги. Лев киває. У купе — один.

Кінцева. Лев вийшов із вагона потяга. Провідник побажав йому приємного вечора. Лев кивнув.

Лев іде по перону двадцять хвилин. Згортає на алею. Звідси видно годинник на фасаді вокзалу. Восьма година і три хвилини вечора. Лев стоїть. Підіймає комір пальта. Іде дощ. Лев знову дивиться на годинник. Минуло понад пів години. Дощ посилюється. Лев стоїть.

Лев Крицький

Подобається

#957 в Сучасна проза

У тексті є: час, очікування, тривога

Відредаговано: 01.11.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись