Лети, пташко

розділ 6

— З цим треба щось робити, — сказала сама собі Марджеріс ще через півгодини.

Почувалася вона так, наче сама себе загнала в пастку. Хоча, здається, нічого страшного не сталося. І в неї тепер є робота, читання і переписування магічної книги, котру чомусь не може прочитати дикун. В те, що книга безпечна, чомусь вірилось.

Що з цим всім робити, вона намагалася вирішити весь той час, коли сиділа за столиком. Нетсі врешті сторгувалась до сімнадцяти золотих за ту книгу і Марджеріс зрозуміла, що поняття не має велика це сума, чи зовсім мала за таку роботу. І що перш, ніж за щось братись, треба дізнатись скільки там взагалі платять. А то бути наївною і недосвідченою недобре.

Далі Нетсі і Суніві розмовляли, як найкращі подружки. Ремілін їв так, наче намагався наїстись на весь день, а то й на два дні. Коли подавальниця втретє принесла йому замовлення, вона на нього дивилася вже з таким розчуленям, наче точно знала — цей красень ледь вирвався з якихось постійно голодуючих країв. А Марджеріс намагалася то аналізувати свою поведінку, щоб більше в подібні пастки не втрапляти, то думати де водити Реміліна в магістерії, бо ніхто ж не сказав, що вже не потрібно. І що йому пояснювати, думала. Та й навіщо? Він, звісно, поводився трохи дивно і надто нахабно, але не настільки, щоб у цілого герцогського онука через це були якісь неприємності.

Марджеріс навіть зрозуміла, що саме через це все з’явилося відчуття, що вона втрапила в пастку. Бо що б вона не робила, її смикають, як ту ляльку за нитки. То родичі смикають. Тепер цей дикун зі своєю роботою, котрої від нього вона не хотіла.

— Треба щось робити, — видихнула іще раз і рішуче карбуючи крок пішла додому, збиратися в магістерій. Бо сьогодні перше заняття після перерви на відпочинок. Традиційне. Дівчата прийдуть гарні. Будуть виглядати серед новачків когось привабливого, цукерки їсти і майже не слухати чим там намагаються лякати юних магів лектори на такій ж традиційній лекції. Навчання почнеться завтра. А сьогодні то скоріше розвага і шанс для новачків відразу все зрозуміти правильно, надивившись на тих, хто в магістерії вже вчиться. — А мені Реміліна вигулювати, — буркнула і ще прискорила крок. — От що я зможу зробити, якщо він захоче в бійку кинутись з тим, з ким не варто, ти видертися на погодну башту і впіймати блискавку? Аж нічого.

Марджеріс яскраво уявила, як висить на спині цього хлопця і підвиває, що не можна так, самій смішно стало. І далі вона йшла, хихкаючи і намагаючись обдумати іще й цю проблему.

— Паралізуюче закляття, — зробила єдиний можливий висновок.

Це закляття вона завчила самостійно і зарано. Бо для нього потрібне ідеальне балансування власної магії, якщо не хочеш когось випадково паралізувати на кілька років. Але Марджеріс на той момент було начхати на наслідки, вона тоді думала тільки про захист. А той придурок навіть не поскаржився. Чи не посмів, розуміючи, що репутація дівчини б звичайно постраждала, але й до нього ставитись стали інакше. Чи було соромно признати, що його залишила валятися в кущах під дощем малявка, котру він намагався налякати, щоб за нього писала доповіді про спостереження. Такі нахабні і недолугі бовдури нюхом чують тих, в кого нема реального захисту, на кого дорогим родичам начхати насправді. І дуже дивуються коли ті беззахисні кусаються у відповідь. Мають же плакати і робити, що скажуть, щоб гірше не було.

— Паралізую і нехай собі валяється під баштою, — зло бурчала Марджеріс. — Цей теж скаржитись не стане. По пиці видно. А потім я іще щось придумаю.

План був дурнуватий, але жити відразу стало легше і в магістерій нарешті захотілося. Треба попитати, може комусь потрібні помічниці в лабораторії. Не сподівається ж дорогий дядечко, що вона весь день буде ходити хвостиком за герцогським онуком. У неї купа своїх справ. І навчання. А буде іще й робота, вона для цього зробить все можливе.

А вдома її чекав сюрприз. Під дверима будинку топтався батько, з таким виразом обличчя, наче сталась якась катастрофа і він майже з нею змирився. В руках він тримав пакунок і час від часу кидав на нього погляди повні муки і невпевненості. 

Марджеріс впіймала себе на тому, що озирається в пошуках міцної палиці. Бо останні краплі поваги до батька випарувались, коли він мимрив про “зможеш якось його прив’язати”.

— Вітаю, — сказала вона підкравшись і батько, до її задоволення, підскочив, ледь не впустивши свій пакет.

— Я прийшов, а та стара відьма мене не пускає в твоє житло, — сказав він незадоволено.

— А чого б вона пускала стороннього чоловіка, котрого бачить вперше? — сказала правду Марджеріс, не поспішаючи запрошувати батька і знайомити з місцевою ключницею. — У нас тут одні тільки дівчата живуть. Репутація. Почнуть ходити чоловіки, почнуть говорити, що це замаскований бордель.

Батько незадоволено пирхнув. Він ненавидів, коли все називали своїми іменами. І зла Марджеріс вирішила, що тепер тільки так і буде робити. І нехай терплять. Вона ж їх терпить, навіть дядька.

— Добре, — сказав батько, кинувши на будинок зневажливий погляд. Наче він давав дочці гроші, на котрі можна було в королівському палаці жити, когось там підкупивши, а вона якусь халупу вибрала. — В мене купа справ. А в тебе вигляд, наче тебе в чорному тілі тримають. Нічого яскравого.

— Хм? — тільки й змогла сказати на цю заяву Марджеріс.

— Сукня! — припечатав батько і всучив пакунок. — Приїде матінка, замовите ще кілька. Поки так. У вас ж там свято, — аж скривився, — маєш виглядати святково!

І, не прощаючись, розвернувся і пішов до найманої коляски. Приїжджати у власній в таке сумнівне місце, як студентський квартал не ризикнув. Марджеріс аж смішно стало. От бовдур. Якщо його хтось бачив, точно подумав, що він поперся до коханки, котру знайшов собі серед студенток неблагородного походження. Тому й стидається.

Сукню вона розклала на ліжку і довго на неї дивилась. Напрочуд дорога, шовкова, навіть колір правильно підібраний — Марджеріс личив такий відтінок синього. Але декольте таке, що Суніві позаздрить.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше