5 Глава Єва

 Адам зупинився у дорогому та респектабельному готелі. Я вже бувала у ньому раніше, тому знала, що тут зупиняються здебільшого заможні іноземці. Усе було зроблено в сучасному стилі. Багато скла і хрому. Ми минули просторе фойє і зайшли в дзеркальний ліфт.

- Як я чекав цієї миті, - промовив він і притиснув мене до дзеркальної стіни. – Нарешті ми самі, - прошепотів, цілуючи в губи.  

Його руки блукали по моєму тілу, задирали сукню все вище і вище. Я вся палала від бажання та пристрасті і він також не стримував своїх емоцій. Ми змушені були перерватися, адже ліфт зупинився на потрібному поверсі. Адам підхопив мене на руки і поніс у свій номер.

- І часто ти так носиш дівчат на руках? – поцікавилася я.

- Не повіриш,  ти перша, - сказав він.

- Ох, точно не повірю! - розсміялася я.

Лишень ми потрапили в номер, як знову подовжили насолоджуватися одне одним. Цілу ніч тривав наш сексуальний марафон. В результаті заснули ми лише на світанку знеможені, але задоволені. Мушу визнати, що Адам чудовий коханець і вміє подарувати жінці задоволення.

Я прокинулася першою. Поки Адам спав, прийняла душ і оглянула номер. А він гарно влаштувався. Двомісний номер з усіма вигодами і неймовірно красивим краєвидом на річку Дніпро. Я щільніше запахнула банний халат і вийшла на невеличку терасу.

Спекотно. Сонячне  проміння виблискує у водах Дніпра. Вже майже обід, час-пік. На широкій дорозі безперервний потік автомобілів. Усі поспішають на обід. Чесно кажучи, я вже також зголодніла. Зателефонувала на рецепцію і замовила обід в номер. Сподіваюся, що Адаму сподобається мій вибір блюд. Перед тим, як розбудити його, ще декілька хвилин дозволила собі помилуватися ним.

Справжній красень! Мускулисте тіло ледь прикриває покривало. Пасма волосся впали на чоло, на щоках щетина і ледь помітна посмішка на губах. Я перевела свій погляд на широкі плечі та міцні руки.  Моє тіло ще досі пам’ятає його палкі обійми. До того ж, Адам розумний, дотепний, з почуттям гумору, ще й в ліжку вогонь.  Як то кажуть, ні дати, ні взяти. Проте сьогодні наші дороги розійдуться, а тому навіщо ці сентименти.

- Прокидайся, - стиха промовила я і провела рукою по колючій щоці. – Вже майже обід. Прокидайся…

- Як обід?! – вигукнув він і сів.

- А отак, - знизала плечима я. – Ти кудись поспішаєш?

- Ні, - сказав і, схопивши мене в оберемок, вклав у ліжко. – Я такий голодний, зараз тебе з’їм! Адам навис над мною і почав цілувати та лоскотати.

- Припини! – сміючись, просила я. – Не треба мене їсти, зараз нам принесуть обід.

- Справді? – здивувався він, припинивши свої солодкі тортури.

- Так, я замовила,  тому ти ще встигаєш прийняти душ.

Після обіду я хотіла йти до себе, але Адам не відпустив мене. Цю ніч я знову провела з ним. Це протирічить нашим правилам, але іноді так хочеться зробити виключення.

Наступного ранку, щоб не повторити вчорашньої помилки, я швидко одягнулась і, не розбудивши Адама, вийшла з номера. Знаю, що по суті втекла від нього, але в даному випадку так буде краще. Щось надто я затрималась у Адама, а він лише клієнт і не більше.

Сіла в свою червону машинку і поїхала на квартиру. Сьогодні неділя, тому робітників там немає, а я не можу заявитися в «Фантазію» у вечірній сукні. Не хочу спалюватися і пояснювати що і до чого.

В квартирі витав легкий запах фарби і новизни. Мій ремонт вже підходить до кінця і зовсім скоро я переїду у свою квартиру. В мене тут були деякі речі, тому швиденько переодягнулась в шорти і топ. Я вирішила зробити собі екскурсію по квартирі і заодно подивитись, що ще потрібно доробити та докупити.   

Отже, розпочнемо з коридору. Стіни пофарбовані так, як я і хотіла, у лимонний колір. Шафа-купе схована у спеціальній ніші. Двері шафи для зручності замовила дзеркальні. З коридору можна зайти у кухню, ванну кімнату та гостьову кімнату. В кінці коридору є широкі сходи на другий поверх. Там у мене три спальні та невеличка крита тераса.

Кухня вже готова, залишилось докупити ще деяку техніку і все. Кухня виконана у салатовому кольорі і поділена барною стійкою на робочу зону та їдальню.

Я ще не снідала, тому увімкнула електрочайник та приготувала собі чай. Пригадала, що недавно залишила в шухляді шоколадний батончик, тому з насолодою посмакувала ним, запиваючи чаєм. Такий собі сніданок, але поки що нічого іншого немає.

Вітальня – моя гордість. Одна стіна майже повністю скляна і крізь неї можна милуватися Володимирською гіркою. Посеред кімнати стоїть масивний стіл з шістьма кріслами, в кутку комод для посуду та плазма висить на стіні. Хочу сюди ще придбати якусь картину, але ще не придумала яку.

Ванна кімната вся викладена молочною плиткою з золотистими вставками. Тут є ванна, туалет і стоїть пральна машина. Ще потрібно встановити душову кабіну і ця кімната також буде готова.

Сходами піднялася на другий поверх, тут у мене спальні. Моя квартира знаходиться на останньому двадцятому поверсі, тому і вдалося зробити квартиру двоярусною за рахунок технічного поверху.

Більша спальня моя, а дві менші гостьові. Свою кімнату я вже повністю омеблювала, а от інші кімнати вирішила не чіпати. Там робітники просто поклеїли шпалери і все.