1 Глава Єва

                                                                                                                            Вона літала, мов метелик

                                                                                                                    Та легковажною була.

                                                                                                                              Красива, хитра і розумна…

                                                                                                                           Та своє щастя не знайшла.

                                                                                                                      Хоч тіло полум'ям палає,

                                                                                                                     Та в серці лиш одна зима,

                                                                                                              Туди нікого не пускає

                                                                                                               І залишається сама...

                                                                                                                                   (Оксана Грицина)

- Єво, зайди до Ельвіри, - звернулася до мене Лана.

- Вже йду, - відказала я.

       Ельвіра завжди виглядає бездоганно. Чорне волосся вкладене у акуратну зачіску, стриманий макіяж підкреслює темно-карі очі, ідеальний манікюр та незмінний діловий стиль одягу. Вона також прискіпливо ставиться до зовнішнього вигляду своїх працівниць, адже любить, щоб усе було на вищому рівні. Перед тим, як увійти в кабінет, поправляю сукню та зачіску. Стукаю в двері і відразу заходжу.

- Доброго ранку! – привіталася. – Ви мене кликали?

- Так, сідай, - кивнула Ельвіра, вказуючи на крісло і додала: – Маєш на ці вихідні замовлення. Відразу попереджаю, все має бути ідеально. Клієнт вибагливий іноземець, мене за нього просив мій добрий друг. Ти найкраща в своїй справі, тому я впевнена, що справишся. Це має бути якийсь благодійний захід. Про час і місце повідомлю тебе додатково.

- Гаразд, - кивнула я. – В клієнта є якісь особливі побажання?

- Так, ти маєш робити все, чого він забажає.

- Але…, - хотіла заперечити я, добре знаючи наші правила.

- В даному випадку, - перебила мене Ельвіра, - наші правила не діють.

- Зрозуміла, - покірно сказала я.

- Ось картка, - вона передала мені пластикову банківську картку. - Купиш собі все необхідне.

 -Добре, я можу йти?

 -Так.

Вийшла з кабінету і пішла в свою кімнату. Мене обурили слова Ельвіри, але перечити їй я не можу. Надто багато вона зробила для мене. До того ж, я завдячую їй всім, що маю.

Декілька місяців тому я придбала собі двоярусну квартиру в центрі міста. Колись навіть мріяти не могла про таку, проте доля подарувала мені шанс і я ним скористалася. Зараз в квартирі ремонт, тому тимчасово живу тут, у розважальному комплексі «Фантазія». По дорозі на третій поверх мені трапляються мої «колеги по роботі». Вони люб’язно вітаються зі мною, та я відчуваю їхнє єхидство. Їхня б воля, то кожна з них ладна мені ніж запхати у спину. А все через мій статус, адже лише я одна працюю з віп персонами. Кожна з дівчат хоче опинитися на моєму місці, але ніхто не знає через що мені довелося пройти і скільки вчитися, щоб зараз стати тим, ким я є.

Більшість осуджує те, чим я займаюся, моя поведінка вважається недопустимою та аморальною, але особисто я так не думаю. Якщо б не було зацікавленості клієнтів, то ніхто б не займався подібними речами. Проте попит на наші послуги лише зростає і бізнес, відповідно, процвітає.

Я – висококласна працівниця ескорт служби і працюю лише з елітними клієнтами. Багато хто називає мене повією, але це не зовсім правильне трактування того, чим я займаюся, точніше взагалі неправильне, а швидше образливе. В мої обов’язки входить супроводжувати клієнта на різноманітних заходах та в подорожах. Підтримувати бесіду на різні теми, знати декілька мов та мати навики психології. Я розбираюся в моді, володію нормами етикету, вмію танцювати та грати на фортепіано і гітарі. Окрім того, я можу вміло задовільнити будь-які сексуальні бажання клієнта, але цей пункт лише за моїм бажанням і має бути прописаний в контракті.

З кожним клієнтом Ельвіра підписує відповідний контракт, де передбачені усі умови майбутнього «договору». В більшості випадків, окрім супроводу, клієнти бажають мати інтимні відносини з дівчатами. В дівчат по суті не має вибору, хоча вони і не проти розважитися, адже за дані послуги отримують більшу винагороду. Однак я відрізняюся від інших дівчат тим, що маю право вибору. Я сама обираю чи вступати в сексуальні відносини з клієнтом, чи ні. До того ж, мої клієнти значно вищого соціального рівня. За свої інтимні послуги я отримую, в більшості випадків, не гроші, а дорогі подарунки, які належать лише мені.

Ельвіра – наша начальниця. Дуже багата і впливова жінка. Через ім’я ми називаємо її «володарка темряви», був колись такий американський серіал. Хоча по суті так і є. Саме Ельвірі належить розважальний комплекс «Фантазія». Це трьох поверхова споруда на окраїні міста. На першому поверсі розміщений нічний клуб, на другому готель, а на третьому живуть дівчата, які займаються ескорт-послугами.