Коли Всесвіт ще танцював у хаосі, і жодне ім’я не мало значення, Шива мовчав.
Його тиша була не порожнечею — вона була глибиною, де народжуються світи.
Боги, духи, зірки — всі приходили просити слова, пророчого погляду, руху, що запустить спіралі часу. Але він мовчав. Не тому, що не мав чого сказати, а тому, що ще не почув її.
І ось, коли земля зацвіла першим корінням, а вода здригнулась від пісні, прийшла Йорд. Вона не питала й не чекала. Вона сіла поряд із ним і торкнулась його мовчання.
— Ти — як земля, що чекає дощу, — сказала вона. — І я — твоя злива.
Шива розплющив очі, і його погляд уперше відбив світ. Він промовив не словами, а танцем. І кожен його рух був відповіддю. Вона ж відповідала землею — кожна її пісня стала корінням, що закріпило небо.
Так народилося Мовчання, яке не є відсутністю, а повнотою. І кожен, хто вслухається у своє серце, почувши тишу, чує перший голос Йорд і відповідь Шиви.
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
