Легенда 1. НА КОРДОНІ ЧАРЛІССЯ

Чи довелося вам колись бувати в Чарліссі?

"А що то — "Чарлісся"? — спитаєте ви.

Отже, не довелося.

Чарлісся, це "чарівний бік лісу", він починається там, де проходить межа будь-якого лісу. Але не всі бачать лісові дива і не всі відчувають межу Чарлісся.

Тому, наприклад, у Голосіївському лісі на узліссі висить табличка з написом "Чарлісся" та стоїть прикордонний стовп, який закликає до уваги всіх, хто входить під зелені лісові шати.

"Тут починається інший світ!"

Та люди, навіть ті, хто вміє читати і вважає себе освіченим, часто-густо не бачать кордон з іншим світом просто перед собою. Багато хто навіть не знає, чим ліс відрізняється від зеленого скверика між будинками, від міського парку чи від звичайної вулиці.

Тільки тим, що в лісі багато дерев та не підстригають газони?

Е, ні… Насамперед кожна нова країна відрізняється звичним способом життя, своїми законами та владою. В лісі не діють закони великого міста. Навіть у столичному лісі, повз який проходить велике заміське шосе, і звідки п’ять хвилин в кожен бік до великих людських будівель.

Людям, які приходять до лісу, треба розуміти, що і ходити, і говорити тут не варто так само, як просто на вулиці. Інакше ви нічого не побачите. І ніколи не перейдете на чарівний бік лісу.

Гадаєте, лісова галявина, прорізана стежками, оточена деревами, те ж саме, що міська площа, куди сходиться кілька вулиць? Тільки оточена химерними будинками, зі стовбурами замість стін та листям або хвоєю, замість крівлі?

Не так.

Лісовий масив — єдиний величезний дім, де яри, гілки та галявини — окремі поверхи, а стежки ведуть з кімнати в кімнату. Дерева в ньому не стіни і не книжкові шафи, а вежі зі сходами та балкончиками для своїх чисельних мешканців: птахів, звірів, комах.

Вести себе в чужому домі, наче на відкритому порожньому місці, де між перехожими нема жодних зв’язків і кожен поспішає у власних справах, —  нерозумно, еге ж?

На міських вулицях ви озираєтесь, щоб уникнути небезпеки, бо звідусіль на вас може вискочити машина чи недобра людина, та поранити чи завадити вашому вільному рухові.

А в лісі ви самі така ж машина чи інша небезпека для місцевих мешканців, які ховаються і пильно слідкують, як вас уникнути. Хоч деякі з безпечної відстані глузують над невихованими людьми, які не знають, як поводитися в пристойному місці і крутяться у ньому, наче ведмідь у магазині порцеляни та кришталю.

Ви можете завадити полюванню хижака, позбавити пташку спокійної трапези, зламати чиюсь спальню, сполохати гризунів та травоїдних на прогулянці, не дати мурахам працювати та тягати вантаж звичною стежиною, і навіть не помітите цього. Бо для таких "гостей" у лісі порожньо.

Насправді хазяї зачаїлися та спостерігають, якого непроханого гостя занесло в їхні відкриті двері?

Для тих, хто помічає навколишнє життя, ліс інший. Він — лабіринт, живий музей, велике шоу, де вистави завжди неповторні. Цікавість може водити такого гостя лісом безкінечно, відкриваючи йому все нові дива, але ніколи не усі одразу.

Справжнє Чарлісся цінне тим, що воно поряд. Не треба забиратися в далекі гори, чи первісні пущі, щоб дізнатися щось таємниче і чарівне з життя природи, чого у місті не побачиш.

Лише прислухайся, придивись, напруж уяву, поміркуй… Дізнаєшся багато того, що варто переказувати, а отже станеш героєм переказу, можливо і легенди або казки. А може, тебе чекає наукове відкриття або творче натхнення, яке теж вміє дарувати ліс.

Тому, хто насправді шукає чарівний бік лісу, варто тільки проказати "лісове слово", замовляння, ключ для того, чиє серце відкрито дивам.

Все що бачимо довкола,

Не зачепимо ніколи.

Хай зелений добрий ліс,

Стане чарівним наскрізь!

А тоді вже від ваших очей, вух та серця залежить, чи пустить вас Чарлісся до себе.

Та буває інший перехід таємної межі, невільний. Коли нерозуміння законів природи обертається її помстою. Тоді в свої права вступає Темнолісся. Непривітний край, недружній до людей. Темнолісся лякає, в ньому блукають, можуть навіть загинути, якщо ніхто не простягне людині руку допомоги.

Тому, стоячи на узліссі, ступай на територію природи обережно, з повагою та ввічливістю.

Уважним гостям ліс дарує набагато кращий відпочинок, ніж неуважним, і до привітних, теж привітний. А ті, хто шукає дива, пам’ятайте: див так багато, що вистачить на всіх. Але не кожен побачить, а ще менше — зрозуміють…