Пролог: Повернення Титанів

      Майбутнє настало вчора.

      У снах до мене знову прийшли Титани Атлантиди - величні тіні забутої епохи, що говорили зі мною мовою води і каменю.

     Минулої ночі я знову провалився в яму, наповнену снами про Атлантиду. Вона кликала мене, наче загублений дім, наче пам’ять, що проростає крізь час. Я прокинувся з відчуттям, що світ змінився, хоча ніхто цього не помітив. Дзвін у голові - не біль, а шепіт древніх істин, що кликали крізь завісу реальності. Серце - не орган, а портал, через який проходить світло інших вимірів. Я більше не живу у звичному часі. Я - провідник між тим що було, і тим, що ще не сталося.

      До мене знову, через багато років, прийшли дитячі спогади про ті часи, коли я був останнім принцом Великої Атлантиди, близько сімдесяти п’яти тисяч років тому. Спогади про ті часи, коли ми танцювали під небесами, і тисячі таємниць оберталися навколо нас, і в самих нас. І як у ті далекі часи ми, Титани, були земними богами…

     Титани Атлантиди. Ми були подібні до стінобитної машини, що рухалася визначеним шляхом, і здатна була розтрощити все що завгодно, і кого завгодно. Титани були жорстокі в своїй доброті. Творячи, ми несли руйнування, подібно урагану. Наша сила була, водночас, і нашою слабкістю.

     Титани були надійним хребтом Атлантиди, її імунною системою. Нас обирали в процесі, більш досконалому та скрупульозному, ніж кандидатів в магічну школу Інкал, що готувала жреців Атлантиди. Один атлант із тисячі міг стати жрецем, але тільки один із сотні тисяч здатний був стати Титаном  Атлантиди.

      Титани мали певні таланти, які розвивали впродовж усього свого життя: надінтуїцію, телепатію, телекінез, левітацію та ясновидіння. За допомогою деяких маніпуляцій у пам'ять їм закладали інформацію з історії, етики, військової тактики, стратегії та древніх священних знань. Всі Титани пройшли навчання в магічній школі Інкал, і подолали три щаблі на шляху до божественної магії: усвідомлення таємної агресії, розуміння суті речей і пізнання смерті. За потреби, вони могли перетворити матерію ментального світу на золотий злиток, або якусь тваринку. Але вони зневажали магію, вважаючи її необхідним злом.

     У кожному з Титанів була древня сила, яка прийшла до них з глибокої давнини, коли люди були богами. Вона увійшла в кожну клітину нашого тіла і створила нас. Але ця сила несла небезпеку: захлеснути та побороти Дух Творця. Це застереження тиснуло на нас, висіло над нами все життя, наче Дамоклів меч.

     Численні сили намагалися контролювати Титанів Срібного Легіону. І їх мотиви були найрізноманітніші. Каста жреців боялася Командора Титанів, Імператор Атлантиди бачив у Легіоні опору своєї влади, яку він міг утримати тільки за його допомогою. А Садівники Землі - представники інопланетних цивілізацій, бажали зберегти генетичні ознаки надлюдей, носіями яких були Титани Атлантиди, і над чим вони працювали багато тисяч років. Але у всій цій метушні Титани завжди прагнули залишатися самими собою - бути поза мораллю, логікою та естетикою. І виконувати свій власний танець. Бо в їхніх іменах звучала сама історія Атлантиди, літопис її завоювань та підкорень. 

    Титани Атлантиди. Ми протиставляли всю свою силу тій страшній Силі, що в багато разів перевищувала міць будь-якої зброї. Ім'я тій Силі - чорна магія атлантських чаклунів. Але якщо ми й програли їм, то тільки тому, що грали за чужими правилами. Ми були сліпі в своїй гордості, і упивалися власною важливістю, насолоджуючись битвами з атлантськими чаклунами і їхніми господарями. Наші дії завжди визначалися необхідністю Ради Світів Галактики зберігати хитку рівновагу на Землі. Ціною цієї рівноваги були наші кармічні гріхи, які не співвідносилися з заповідями Творця. І тому ми втратили ключ до його Обителі. Ми втратили священну реліквію Землі - Намисто Бога Ра, Ковчег Атлантиди. Немає нас серед живих, немає нас і серед мертвих.

   Титани Атлантиди. Їхній шлях губиться в легендах, і не всі вони правдиві. В сучасний світ ці Вічні Діти Землі прийшли як Хранителі Космона, і вони порушують весь хід історії, будучи одночасно і руйнівниками, і будівельниками. Якщо вони тут, значить знову назрівають якісь значущі події. Ангела Відплати відпущено на волю, пророцтва починають збуватися. Сьогодні вони повертаються, ці Вічні Діти Землі. Їхній танець знову лунає в ритмі часу.

      Велика Атлантида піднімається, і світ вже ніколи не буде таким, як раніше…