Глава 1

Це був звичайний ранок. Але ні. Була тиша, ніби все в цьому світі затихло, щоб надати цьому ранкові ще незвичайнішу атмосферу. Все було просто ідеально. Мабуть довго Орися не прокидалася в такому чудовому гуморі. Їй було спокійно. Спокійно і все. Ніхто її не міг зрозуміти, навіть її найкраща подружка. Вона з дитинства була дивною дитиною, бо її не цікавило те, що було цікаво іншим дітям: ляльки, іграшки і все тому подібне. Для неї справжнім раєм була звичайна година проведена в саду в розгляданні камінців. Дівчинка з дитинства захоплювалася археологією. Цю любов їй ще причепила бабуся, яка більш за все на світі любила мандрувати та вести розкопки в різних стародавніх храмах та усипальницях. Орися навіть збирала колекцію камінців, які знаходила сама. 
Але зараз, у цей прекрасний ранок, в ній ніби щось пробудилося, щось таке чого вона ніколи не відчувала. Свобода. Це відчуття життя, яким правиш тільки ти і ніхто тобі не може заборонити робити те, що тобі не до вподоби. Але раніше все було інакше. 
Почнемо з того, що вона розлучилася з чоловіком, хоча вже давно всі знали, що цей шлюб не буде щасливим. Спочатку все було, як в казці. Максим мало не носив її на руках. Він обіцяв їй, що вона зможе втілити свою мрію в життя - продовжити діло покійної бабусі. Орися також хотіла їздити по світу і брати участь у наукових експедиціях. Вона навіть поступила на геологічний факультет львівського університету. Дівчина так мріяла про своє наукове майбутнє, але всі мрії просто знищив Максим. Він сказав, ніби давай поки зачекаємо поживемо спокійно без пригод. Орися нічого не розуміла, але погодилася з коханим. Йшов час і Орися сказала, що досить вже "милуватись сонцем та жити спокійно". Вона гадала, що час настав. Скільки того життя потрібно жити тут та зараз. Максим влаштував скандал і зовсім перечив тому, що хотіла дружина. Навіть дійшло до того, що він її закрив у власній кімнаті і не пускав на пари. Так більше продовжуватись не може, тому дівчина подала на розлучення. Для неї це було справжнім ударом, а йому ніби було всеодно. Та не зважаючи на все, вона не забула про свою мрію. Дівчина вчилася далі, а щоб прогодувати себе влаштувалася працювати в кафе. Нічна робота і навчання не дуже хотіли між собою поєднуватися. Вона приходила стомленою і часто просто не могла йти на пари. Але весь свій вільний час Орися витрачала на навчання. Їй дуже хотілось втілити головну мрію свого  дитинства. І вона таки добивається свого.  Орися нарешті дочекалася цього моменту - вона закінчила навчання! 
І ось цього чудового ранку її переповнювали емоції! Сьогодні будуть оголошувати кого позвуть в групу на розкопки по селах. Орися багато читала про те, як люди знаходили усипальниці козаків і їй скоріше хотілось побачити їх!