Вступ

Слово автора

"Кожна легенда має свій початок. Це - мій перший досвід у ролі провідника між світом людей та магічною Академією. Я, Lianoir, запрошую вас стати першими свідками історії Лорелеї - відьми-кіцуне, яка не звикла програвати. Попереду містика, відверті почуття та таємниці, що змінять усе. Дякую, що розділяєте цей старт зі мною!"

Жили були...

Кхм, не так. Ця історія починається ще з прадавніх часів. Неподалік столиці є містечко, яке століттями приховує таємниці. 

-Які? - запитаєте ви.

В цьому місті живуть зовсім не звичайні люди, а відьми, вампіри, перевертні та інші міфічні створіння. Вони вже давно навчилися виживати поміж людей. Звісно, зараз ніхто й не знає, що колись це було магічне місце. Люди істинно вірять в те, що це казки і міфи. Ніхто і не здогадується, що приватна Академія - це спеціальне місце, де навчаємося ми, надзвичайні люди.

Сюди жодного разу не ступала  нога людини, доки не сталося найстрашніше.

Ліс. Темрява. Дівчина блукає невідомими стежками. Здалеку чути виття вовків. Біг. Пошук виходу з дрімучого ліса закритої академії. За нею женуться вони. Вона тікає, перелізає через високий паркан. Чекає. Не помітивши ніякого переслідування, заспокоюється і йде до бабусі додому.

Допустивши фатальну помилку, бо за нею вже почав полювання він.

Трохи оговтавшись, у бабусі вона нарешті почувається в безпеці. Вдома запах заварного ромашкового чаю та свіжоспеченого пирога. Дівчина заплющує очі не підозрюючи, що це її остання мить.

Він з'явився непомітно, мов примара. Його магічний клинок, виникнувши з повітря, пройшов крізь неї - дівчина не відчула болю. На її шиї з'явився ледь помітний опік у формі "Перекресленого язика", який майже одразу зник.