Епілог. Світло нового покоління

Пройшли роки. Лунний Ліс розквітнув ще яскравіше, ніж будь-коли. Озера блищали кришталевим світлом, дерева росли могутніми і високими, а повітря було сповнене ароматами цвіту і солодких трав. Магія лісу була спокійною і гармонійною, бо тепер її берегли не лише кланові старійшини, а й нове покоління драконів-людей.

Лея та Іріан сиділи на березі Великого Озера, спостерігаючи за своїми дітьми, які вже впевнено літали, випробовуючи свої крила у вітрі. Троє малюків — двоє синів і дочка — сміялися, граючись у променях сонця, а їхня енергія наповнювала світлою магією весь ліс.

— Дивись на них, — прошепотіла Лея, притулившись до Іріана. — Вони сильні, як ти, і мудрі, як ти, і добрі, як обидва ми.

— Вони — наше майбутнє, — тихо відповів Іріан, обіймаючи її. — І цей мир, який ми створили разом, вони збережуть і примножать.

Їхнє кохання зміцніло від усіх випробувань. Війна навчила їх цінувати кожен момент разом, відчувати близькість не лише тіл, а й душ. Тепер вони могли дозволити собі ніжність і пристрасть, що не переривалися страхом чи небезпекою. Лише вони і їхні серця, що билися в унісон.

Клани Лунного Лісу тепер жили у взаємній повазі. Колишні вороги стали союзниками, а магічні істоти, що колись ховалися у тіні, відкрилися світу. Молоді дракони-люди навчалися контролювати магію та силу, черпаючи натхнення з подвигів Іріана та Лeї.

На вершині Скелі Білого Дракона Лея та Іріан стояли разом, дивлячись, як їхні діти сміливо ширяють у небі. Вони знали, що кожне покоління приносить нові випробування, але любов і єдність, які вони створили, стануть непорушним фундаментом.

— Ми пройшли через темряву, — сказала Лея, дивлячись на відблиски сонця у воді. — І тепер світло залишиться з нами назавжди.

— Так, — відповів Іріан, притискаючи її до себе. — І навіть якщо випробування з’являться знову, ми вже знаємо, що любов сильніша за будь-яку темряву.

Їхні серця билися в унісон, а світ Лунного Лісу ожив у гармонії і щасті. Нове покоління драконів-людей росло серед миру і магії, готове продовжувати легенду Білого Дракона.

І над озером, серед шелесту крил і спокою води, Лея і Іріан усвідомили: їхнє кохання стало не просто перемогою над темрявою, а початком нового світу — світу, де любов, магія і відвага перепліталися, створюючи гармонію для всіх живих істот.