Розділ 9

-Що таке? - Різко розплющила очі і схопила Тарена за руку.

А тоді лиш прокинулася і усвідомила абсурдність ситуації.

-Амі, ти мені колись щось зламаєш, я вже боюся тебе. Хотів поцілувати і ледь в лікарні не опинився, - посміхнувся чоловік і чмокнув у носика.

-Пробач, ніяк не звикну, ще й хвилююся перед сьогоднішньою зустріччю, - зніяковіла я, відпустила нарешті чоловіка і відкинулась на подушки.

Незвично прокидатися поруч з Тареном. Та й просто відкривати очі і бачити себе в одному ліжку з кимось. Під чоловіком чи над (в казармах) була, в сусідніх кімнатах теж, але так щоб поруч… Щоб торкатися тілами, відчувати серцебиття, подих, гарячі руки, що обіймають. Ні було, але колись давно і зовсім не так. Тоді це було по-дитячому наївно, хвилююче. Я думала, що цей світ лиш наш, що він моє єдине кохання, а я завжди буду його дівчинкою. Та ми більше мріяли про близькість. То не було де, то не було як. Ті рази можу на пальцях перелічити. А під час навчання, звісно, не було нічого.

Але з Тареном все по-іншому. Він не сміявся з моєї недосвідченості і часом дивної поведінки. Чоловік засипав мене компліментами, своїми дотиками змушував розчинятися в солодких відчуттях, доводив до божевілля. А чого варті його посмішка і дивний погляд від якого я вмить спалахую, червонію, мов дівчисько. Та й переїхати до Тарена наважилася лиш через місяць, тобто всього чотири дні тому. Все вагалася чи правильно це, чи не буде мені знову боляче. Хоча скоріше давала змогу чоловікові переконатися, що я не така вже й леді, як він мене називає. Давала шанс придивитися. Ну він і придивився. Офіційно прийняв мене на роботу на рівні з паном Дереком, заборонив працювати деінде і тим паче когось охороняти.

-Може, знайдемо тобі інше заняття? Ти вже на нервах. Що ж буде далі? - Вирвав мене із роздумів Тарен.

-Ні! - Різко сіла я. - Демони. Та що ж це таке? Ти на мене погано впливаєш. Я ніколи не дозволяю собі емоцій, а тут вдруге зриваюся. Все добре, я справлюсь, повір.

-Добре, - посміхнувся Тарен, - роби як вважаєш за потрібне. Але ввечері мені потрібна дівчина, мила і тендітна, а не вояка. Я що просив? Вчитися бути слабкою і тендітною. Дивись мені, придумаю такі покарання, що забудеш назавжди про свої заняття.

-Ой, налякав їжака дупою.

-Ну все, хтось догрався, - Тарен кинув мене назад на ліжко і навис зверху. - З цього моменту всі покарання леді-бодігард Аміна буде відпрацьовувати в ліжку. Підбором цікавинок і білизни я займуся особисто.

Ну все, гаплик мені.

-А може, не варто? - Миленько так посміхнулась я.

-Ммм, ще й як варто, - чоловічі губи ледь торкаються моїх. - Я вже бачу тебе в мереживі.

Знову легкий, але такий п'янкий поцілунок, чоловіча рука залізла під ковдру, задерла майку, торкнулася оголених грудей, а я не стримала стогін. Ні, це неможливо, точно вимагатиму окреме ліжко, бо ми так ніколи не встанемо.

А в мене сьогодні перша зустріч зі своєю командою охоронців. Так, Тарен стримав обіцянку і дав можливість тренувати команду. От тільки ця професія не така вже й популярна серед жіночої статі. Тому за місяць змогли знайти лише трьох. Але нічого, я з них таких бодігардів зроблю, що чоловіки нервово лікті кусатимуть собі.

Тренуватися будемо на базі. Для дівчат виділили окрему кімнату, щоб не їздили постійно, залів вистачає. Думаю з хлопцями пересікатися будемо не часто, ато чула я вже їхні скептичні висловлювання на адресу божевільних дуреп, які захочуть бути в моїй команді.

А ось, до речі, і вони. Так, ну одна точно помилилася адресою. Нафарбована, волосся розпущене, думала, що йде набір в бордель?

-Вітаю дівчата. Мене звати Аміна і, якщо ви точно впевнені, що потрапили саме туди, то я буду вашим тренером на найближчий рік. Ще раз уточнюю: ви прийшли вчитися мистецтву бодігардів. Всі вірно потрапили?

-Так, - ух в один голос прямо прозвучало.

-Чудово, тоді відразу йдемо в тренажерний зал, там договоримо.

Я дала дівчатам час переодягнутися, а сама ще раз обдумала свою стратегію навчання. Адже вчитися і використовувати знання це одне. А от навчити всього, що знаєш це вже складніше. Ти можеш бути професіоналом у своїй справі і абсолютним нулем, якщо тобі дадуть стажера в надії отримати ще одного майстра. Чи я теж така покаже час. А сьогодні в нас знайомство, перевірка фізичного стану дівчат і найголовніше - оцінка з психологічної точки зору.

-Що ж, зараз ви по черзі називаєте таку інформацію: свої імена, чи вчитеся, можливо, хтось вже працює, тоді де, ціль вашого приїзду сюди. Прошу, ви перші. - Я вказала на ту, що стояла зліва від мене.

-Мене звати Вів'єн, в цьому році закінчила університет. Хочу працювати охоронцем і довести чоловікам, що не гірша за них.

Ех, десь я це вже чула.

-Я Бетта, закінчила університет в минулому році, але роботи, на жаль, так і не знайшла. Чесно, навряд чи знайду з вашою допомогою, тому планую оновити професію.

Так, скептично налаштована. Цікаво, просто експериментаторка чи за цією цинічністю приховане щось глибше?

-Мене звати Ірен, університет закінчила, працюю помічником директора, не по спеціальності звісно. Хотілося б, щоб мене цінували не лише за красу.