Розділ 5

-Дівчинко моя, ти жива! - Кинулась до мене пані Герта. - Я вже думала знайшли тебе. Господар розпитував персонал про дівчину, чи не бачив хто. Ось тримай, поїж. А це тобі пиріжки і ще дещо, нехай буде на всяк випадок.

-Дякую, я ваша боржниця до віку, - посміхнулась я і в душі стало так гірко. Давно ніхто не піклувався про мене, не радів мені.

Батьки не сприйняли мою професію як належне, скандал був знатним. Тому я просто зібралася і пішла з дому. Приїжджаю дуже рідко, пишу привітання зі святами емейлом, надсилаю фото, що жива. Та й усе.

Цього тижня Дерек таки зміг пару разів прийте, проте попередив, що Тарен здогадується про моє нелегальне існування. А ще скоро буде вечірка в честь шефа, вірніше оголошення становлення на посаді президента корпорації замість батька. Звісно підтримують його не всі. То був не перший напад на чоловіка. Тому інтенсивно розробляють стратегію організації охорони, вивчають запрошених і на підмогу готують моїх хлопців. Пощастило ж комусь. Так що у Дерека багато роботи і знову я випадаю. Хоча, може це і добре. Старого перестануть підозрювати, а ще в мене буде можливість полазити по базі, доки всі будуть на святі. 

Під час підготовки хлопці час від часу надсилали мені дані про деяких особливо цікавих персон. Я мала переглянути інформацію і сказати на кого варто звернути увагу, самі вони зайшли в глухий кут. На заході буде приблизно сто запрошених гостей, а їх п'ятеро стажерів. Звичайну охорону до уваги не беремо, вона буде стояти по периметру. Головне бодігарди.

Та всі особи, досьє яких отримувала, були занадто очевидними чи що. На кого не глянь, як не ворог, то заздрісник - кожен відверто показував незгоду, кожен хотів бачити себе на місці президента корпорації. Ні, тут має бути хтось інший. Хтось непомітний, на кого б ніколи не подумали. Стоп. А що то за жінка була в клубі з Тареном? Не дружина точно. Дівчина? Коханка? Чи так, краля на вечір? Чи це мене вже не туди понесло… Ні, таки нехай пошукають мені жінок.

Наступного дня я отримала дані по десяти жінкам, що працюють в корпорації в головному офісі. Три бухгалтера, два менеджера по підбору персоналу, чотири рядові менеджери і одна помічниця якогось помічника. Дідько, здається це вона. Симпатична, але невідомо хто. Якщо вона знешкодить Тарена, то що їй з цього? Ну була б ще його помічником чи замом, а тут п'яте коліно від десятого ребра. Хоча… що як дівчина з кимось у зговорі чи її використовують як наживку? Цими думками я й поділилася з Чіпом. Проте пану Дереку цтака ідея здалася безглуздям. Ну це їхня справа, баба з воза коням легше. З такими думками я й заснула. Та не судилося мені спокійно дожити до кінця місяця. 

-Колючка, ти тут? -Тихо постукали в мою схованку.- Це Чіп, Дерек просить допомоги.

Я сиділа і навіть не дихала. Точно Чіп чи спросоння так здається? Дійсно треба допомога чи Тарен так хоче викрити? Але ж стоп, колючкою називав тільки Дерек і вся команда має бути на святі, тоді дійсно щось трапилось. Я тихо підійшла до дверей, знову постукали.

-Амі, тут лише я, прошу відкрий, старому треба підмога, наших знешкодили, залишився я і особисті охоронці.

- А я чим допоможу? Мене навіть на поріг не пустять.

- У Дерека є план і підозрюваний, але до нього треба особливий підхід, дуже важлива персона, не можна злякати. Раптом, не він, то полетять наші голови, - якось підозріло  проговорив Чіп.

Я відчинила двері. Там дійсно був лише колега-бодігард. Зачинивши свою таємну кімнату, попрямувала за чоловіком у авто.

-Слухай, є дві персони. Пан Дерек думає на них. Один офіційно запрошений, працює в корпорації. А ось інший раптово приїхав. По проханню Тарена його впустили. Хоча якось вони не дуже дружньо спілкуються. Навіть посперечатися встигли.

-Так а що за план? В чому проблема пробити його?

-Ну план, кхм... еее.. тобі пан Дерек розкаже, - задоволено промукав Чіп. - А чоловік із верхівки. Тому лишній шум підіймати не можна.

Ох відчуваю ця ідея мені не сподобається...