Ніч проведена з незнайомцем

Ну пішли Стефані, – умовляла я дівчину.
- Навіщо? Ми й так багато випили цих лимонадів.
- Та не хочу я твої лимонади, я каву хочу і чізкейк.
- Сиди тут, а я піду візьму, а то якщо ти зайдеш, будеш усе просити.
- Добре але не довго.
- Я була дуже рада, що сестра погодилася.
* У кафе*
- Привіт ще раз, - сказала шатенка з усмішкою на обличчі.
- Тесса знову лимонад хоче?
- Та ні, цього разу кава та чізкейк.
– Для вас двох?
- Так дякую.
- А ви що не збираєтесь йти? Надворі вже темно.
- Ми збиралися всю ніч провести тут.
-О файно, а чи можна до вас приєднатися?
- Звичайно, я думаю, вона не буде проти. Вже було дуже темно, було чудове зоряне небо. Прохолодний вітер віяв цього вечора. Ну як круто біля моря, я не зможу піти звідси, тут так неймовірно. Хочу залишитись тут назавжди.
- Сестра! Я йду, точніше, ми йдемо.
– Ми? – здивовано русява дівчина дивилася на свою сестру.
- Ну так, я ж думаю ти не проти будеш, якщо до нас приєднається Джеймс.
- Не проти, але...Не встигнувши домовити мене перебила Стефф.
- От і чудово.
- Ох, вона як завжди, - закочувавши очі я взяла каву у шатенки.
- Привіт дівчатка, я до вас із сюрпризом.
- Я люблю сюрпризи.
- І я.
Хлопець сів поруч із нами та вкрив нас пледами. Було так добре, що це не передати словами .Бракує лише книги в руках. Трохи згодом ми розстелили один плед на пісок і лягли. Дивитися на зоряне небо, і слухати шум хвиль було одне задоволення.
- Стефані, пішли походимо берегом.
- Ходімо.
- Сестро, як тобі Джеймс?
- Ну, мені він навіть сподобався
- Ааа, у мене тепер є зять. Ураааааа! – верещала я від радості.
- Та не кричи, а то він почує, і з чого ти взяла, що я йому подобаюся?
- Я знаю, ви будете разом!
- Ой підемо вже далі.
- Ну ходімо, ходімо.
- З усмішкою дивилася я на Стефані.
Як же тут гарно, я не можу просто. Це море, небо, зірки, дивитись на тепле море.
- Пішли назад, ми давно гуляємо вже, я трохи замерзла, - сказала тихо Стефф.
- Ти йди, я теж скоро повернуся, хочу ось туди трохи далі пройти.
- Добре, але не довго будь ласка.
Я йшла далі повільними кроками берегом моря, вода була дуже теплою, і неймовірно чистою. Пройшовши близько 6 метрів, я зіткнулася з якимось хлопцем.
- АААААААААА, - закричавши я побігла до сестри та Джеймса.
- АААААА.
-Л-люди, там... хтось був.
– Ми чули, як ти кричала.
– Що там було, що таке? - Запитав Джеймс.
- Я йшла і зіткнулася з якимсь хлопцем.
– Це доля сістер.
- Та йди ти ... я так злякалася думала у мене напад буде.
- Він, мабуть, оглухнув, ти так кричала
- Він схоже теж злякався, хто серед ночі ходитиме біля моря.
- Джеймс зроби нам будь ласка гарячий шоколад, мені треба заспокоїтися.
- Зараз схожу.
- І валеріанки не забудь накапати, - кричала я хлопцеві слідом.
– Що він там взагалі робив?
- А ти побачила його, він гарний?
- Як я його побачу, темно ж.

Хлопець прийшов з гарячим шоколадом, та пригостив дівчат.
- А давайте посмажимо маршмеллоу на багатті?
- Хороша ідея.

- Доречі, а не хочете завтра прогулятися по місту, я вам проведу екскурсію, розкажу та покажу все. Ви завтра вільні?
- О так, було б чудово.
- Вай, хочеться знати в якому місті живемо, та що тут є, ми не проти.
- От і чудово, давайте завтра вранці прийдете сюди, та вирушимо.
- Добре

Хоч сестри збиралися провести всю ніч на березі моря, вони вирішили йти до готелю, до номеру спати, бо наступний день має бути цікавим, та насиченим.

*В номері*

- Ну що Стеффані, розповідай
- А..що?
- Ти так дивилася на нього весь вечір.
- Як?
- Закохано, закохано, сестро навіть не намагайся щось заперечувати.
- Тессо, він такий гарний, милий, добрий, мені здається я по вуха закохалася..
- Мені здається, що ми тебе втрачаємо.
- Та ну тебе. Я пішла спати. Добраніч
- Не злися, добраніч.

Всю ніч дівчина не спала. Просто дивилася в стелю. Ніяких думок, нічого, просто тиша..
Аж раптово вона задумалася, вона згадала того хлопця, з яким зустрілася біля моря, точніше зіткнулася і злякалася.

*- Хм, так цікаво хто він. Хотілось би його побачити, і що він взагалі там робив, так налякав мене*
Думки не давали покою дівчині, вони буквально з'їдали її, Тесс намагалась заснути, але не випивши чаю, їй не вдалося поринути в глибокий сон. Спала вона не довго всього 2 години.