Розділ 9

Сонце стояло високо, даруючи ніжне світло, що переливається крізь фіолетові хвилі лаванди. Настя стояла посеред поля, вдягнена у легку білу сукню, що майоріли від найменшого вітер. У руках вона тримала склянку зі свіжим лимонадом — із льодом, скибочками лимона і листочками м’яти.

Фотограф — її давня подруга Ліза — уважно ловила кожен кадр. Навколо сміялися бджоли, а повітря наповнювався солодким ароматом квітів.

— Ти просто чарівна, — захоплено говорила Ліза. — Цей лимонад — ідеальний акцент. Він додає свіжості і настрою літа.

Настя усміхнулась, відчуваючи, як літо живе в кожній клітинці її тіла.

— Трішки глибше, — порадила фотограф, — ніби ти дихаєш цим ароматом. Відчуй момент.

Вона зробила глибокий вдих, закрила очі, а потім повільно відкрила їх, дивлячись прямо у сонце. Лимонад блищав на світлі, а лавандове поле ставало справжнім полотном для її історії.

— Спробуй посміхнутися так, ніби це — найсолодший момент літа, — сказала Ліза.

Настя злегка підняла склянку, мов тост за себе і за те літо, що змінювало її.

Кілька кадрів — і фотографія була готова: світла, ніжна, як сама весна.

Вона знала — ці фото будуть для неї пам’яттю про літо, що навчило любити і вірити.

Настя посміхалась, коли Артем несподівано з’явився в полі лаванди, тримаючи в руках букет свіжозрізаних квітів. Він був одягнений просто — в світлу сорочку і джинси, але саме ця простота робила його таким близьким і рідним.

— Мені не можна було пропустити цю фотосесію, — жартома сказав він, підходячи.

— І ти потрапив у кадр, — сміючись, відповіла Настя.

Ліза крикнула:

— Ідеально! Тримайтеся разом! Починаємо!

Фото 1: Сидять у лавандах

Вони сіли прямо серед високих кущів лаванди, Артем обережно обійняв Настю за плечі. Вона проводилась до нього, і вони дивилися вдалечінь, усміхаючись, ніби поділяючи найтепліший спогад. Світло сонця ледь торкалось їхніх облич, надаючи кадру особливої ніжності.

Фото 2: Бігають полем

Настя і Артем раптом почали бігти полем, сміючись і вигукуючи щось веселе. Їхні силуети зливалися з лавандовим морем, а вітер розвивав волосся й сукню Насті. Цей кадр зловив у собі свободу і радість літа, легкість і безтурботність.

Фото 3: Перший поцілунок

Врешті, вони зупинились під старою грушею, і Артем нахилився, щоб поцілувати Настю. Їхні губи торкнулися ніжно, тихо — як обіцянка, сказана без слів. Лаванда виблискувала навколо, ніби сама природа святкувала цей момент.

Після фотосесії Настя подивилась на фото в камері і тихо сказала:

— Це літо залишиться зі мною назавжди.

— І я теж, — відповів Артем, посміхаючись.