Ласточка без гнєзда

Ласточка Геннадія Петровича охоронялася краще, ніж "Зона 51". Усі футбольні м`ячі у радіусі сорока метрів пробивалися ним, як зеніткою, - мітко і нещадно.

Усі коти, які виявили хоробрість спати на капоті, вже давно перекочували навіть не у сусідній двір, а район.

Заміна мастила, омивача для скла та інших рідин проводилася частіше, ніж у сім`ю закупалися продукти. Не кажучи вже про те, як часто ласточку мили.

Втім одна думка весь час гложила чоловіка - це гараж.

Які б поклони він не бив перед дружиною, з якої б сторони не підходив до цього питання - вона не давала йому добро на покупку цієї нерухомості.

Він обіцяв жінці, що ніяких посиденьок з мужиками там не буде, у погребі можна буде складувати запаси картоплі та лука на зиму, і взагалі вивільнити балкон від усілякого хламу. Але рішучість жінки була непохитною.

Кожен дощ чи сніг був для Геннадія Петровича, як ножем по серцю. Що говорити про град - коли він як прищелепкуватий бігав довкола машини з зонтом - лишень би хоч частково врятувати ласточку від ударів долі.

Після одного з таких ударів, Геннадій Петрович на емоціях рипнувся до сімейної скарбнички - але грошей там не знайшов. Розлючений, він поглянув на дружину, проте вона лише винувато потупила погляд.

Чоловік намагався затіяти скандал, кричав, задівав гострі теми, врешті-решт питав де гроші, але жінка просто мовчала. Весь день вони провели в безрозмовній самотності і у такій само напруженій тиші лягли спати.

На ранок чоловік зайшов у кухню і побачив дивну картіну. По центру стола стояв торт, навколо розвішані гірлянди, а жінка у красивому платті, і головне - таємниче усміхнена.

Вона показала йому у бік конверта. Геннадій Петрович задумливо відкрив його і побачив всередині якісь папірці. Чоловік пробіг по ним поглядом один раз - на обличчі з’явилося нерозуміння обстановки, пробіг другий - вигулькнула легка усмішка. Третій раз він вчитався в кожну букву. "Невже, дійсно документи на гараж?!" - не вгавала думка в голові.

Жінка обійняла його, і прошепотівши на вухо, внесла трохи ясності у цей чудний ранок:

- З днем народження тебе, любий!

Геннадій Петрович шльопнув себе рукою по лобу, показуючи всьому світу яким глупим вийшов вчорашній недоскандал, і теж міцно обійняв дружину. Усміхаючись, як дитина.