Глава 4.1

Глава 4

Кар’єра Емми стрімко летіла вгору. І вона прекрасно розуміла, що все це заслуга Мішель Жено, і була їй безмежно вдячна. Згодом до вдячності приєдналася і любов.

Ні, Емма не хотіла тіла Мішель, на відміну від багатьох оточуючих їх людей — як чоловіків, так і жінок. Їй огидно було навіть дивитися, як деякі молоденькі актриси в’ються навколо її подруги та продюсерки з бажанням опинитися в її ліжку. Судячи з усього, Мішель це теж дратувало — вона, як і Емма, любила виключно чоловіків. У цьому і полягала основна проблема.

Попри дружбу і теплоту, що виникла між ними, Мішель без докорів сумління спокушала всіх привабливих чоловіків, особливо якщо вони були талановиті, а в Голлівуді найкрасивіші чоловіки крутилися навколо чарівної француженки, як метелики навколо вогню. Вона і була вогнем — яскрава розкішна красуня з пухкими губами й величезними променистими очима, що обіцяли райське насадження.

У Емми, хоч вона й виглядала молодо і доглянуто, не було ніяких шансів зрівнятися з Мішель в чарівності й привабливості, і якщо спочатку це не турбувало її, то з часом в серці голлівудської діви прокинулася ревнощі. Вона продовжувала захоплюватися Мішель і обожнювати її, але всі чоловіки, які з’являлися в її житті, зникали, варто було їм хоч раз побачити мадам Жено.

У Емми знову зірвалося побачення.  Молодий гарячий мексиканець Алехандро Гарсіа відкрито попросив її допомогти йому зблизитися з Мішель. Емма приголомшлено мовчала, сидячи в салоні його розкішного лімузина, і руки її тремтіли від гніву.

— Крихітко, то ти допоможеш мені?

Алехандро розцінив її мовчання як згоду і долив Еммі ще шампанського. На його красивих, чітко окреслених губах грала мрійлива посмішка, і Емма зрозуміла, що у неї немає жодних шансів. Було боляче і нестерпно прикро, адже вона встигла захопитися ним. У ліжку він був ненаситний і розкутий, і Емма відчувала себе з ним найбажанішою жінкою на світі. І ось тепер всі її надії розбивалися об байдужу темряву, що плескалася в його очах

— Тобто я була тобі потрібна лише для того, щоб підібратися ближче до мадам Жено? — холодно запитала вона, намагаючись приховати хвилювання. Їй не хотілося, щоб він зрозумів, що з нею зараз відбувається. Вона ненавиділа жалість.

— Крихітко, ти ж розумієш, в якому світі ми живемо! Не будь наївною! — він незадоволено зморщився.

Емма повернулася до нього, з презирством дивлячись на гарне обличчя, її губи були стиснуті в тонку лінію. Вона різко виплеснула на нього шампанське і відчинила дверцята автомобіля. Чуючи, як Алехандро лається іспанською, вона поспішно вислизнула з лімузина і запустила келих в кам’яну стіну найближчого будинку. Кришталева крихта посипалася на асфальт, і на мить Еммі здалося, що це не келих розбився, а її життя. Вона кинулася в бік стоянки таксі, ледь стримуючи сльози.

— Damn! — долинуло до неї з сутінків. — La mujer! Daemon!

***

Ланон прийняла запрошення набридливого мексиканця лише тому, що їй було нудно. Останнім часом вона воліла проводити час з Вайтом, сценаристом проекту «Афродіта», але він поїхав у справах кіностудії до Європи, а Алехандро Гарсіа був гарний і галантний. Фаріетос чула про його стосунки з Еммою, але не надала цьому ніякого значення — до того ж, вони з Гарсією начебто розсталися минулого тижня.

У клубі було шумно і задимлено, і Ланон вже мріяла швидше втекти звідси, бо від запаху тютюну в неї паморочилося в голові, а на губах залишався огидний гіркий посмак.

— Ви не уявляєте, мадам Жено, як я щасливий, що ви прийняли моє запрошення! — Очі Гарсії блищали від захоплення, але чомусь Ланон раптом стало неприємно перебувати поруч із цим франтом. Вона остаточно переконалася, що іскра в його серці згасає, і ніщо вже не поверне блиск його таланту. Ланон бавилася підвісками на своєму золотому браслеті, розсіяно тереблячи їх, і думала про те, як би швидше завершити цю зустріч. У цей момент вона побачила спотворене від люті обличчя Емми, яка сиділа за барною стійкою, і зрозуміла — її протеже дійсно була закохана в цього мексиканського нікчему.

— Що з вами, мадам Жено? Що ви там побачили? — стурбовано запитав Алехандро і, простеживши за поглядом Ланон, теж побачив Емму. Він роздратовано пирхнув — ця жінка зараз все йому зіпсує!

  — Емма! — Ланон раптом відчула дивне томління в грудях, немов совість збунтувалася в ній. Їй стало нестерпно шкода цю людину, звичайну людину… яку вона зараз позбавила права на щастя. Адже фаріетос могла знайти ще не одного Гасію, а Емма, можливо, не знайде собі вже нікого. Деякий час Ланон, завмерши за своїм столиком, дивилася, як Емма пробирається до виходу крізь розбурханий танцем натовп, а потім кинулася слідом, з люттю відкинувши серветку.

Алехандро Гарсія щось крикнув їй услід, але вона нетерпляче відмахнулася від нього, вона злилась на себе за те, що дозволила собі прив’язатися до смертної. Але фаріетос відчувала — не можна дати Еммі піти просто так. Треба вибачитися.

— Емма! — закричала вона, вивалившись із задушливого клубу в не менш задушливу каліфорнійську ніч, просочену жовтим смогом. — Зачекай! Емма! Чорт забирай, вислухай мене!

Емма обернулася. По її щоках текли чорні струмочки туші, помада розмазалася. Вона виглядала жалюгідним посміховиськом, але Ланон відчувала, що якесь незнайоме щемливе почуття розливається в грудях. Відгомони цього вона іноді відчувала, дивлячись на свого вірного Ешлі. Крижана брила всередині Ланон танула, і серце билося пораненим птахом, бажаючи вирватися з грудей і кинутися до Емми.