Глава 1.3

У золотистому кабінеті Мішель Жено, заставленому антикварними меблями та штучними пальмами, з видом на стародавнє місто, прекрасне і розкішне у своїй суміші сучасності та старовини, впевненість Емми розтанула.

У високому кріслі сиділа розкішна білявка з яскравими пухкими губами й пронизливими зеленими очима. Мінімум косметики та прикрас, лише опалова брошка, каблучка зі смарагдом і топазові сережки-крапельки, строгий брючний костюм і шифонова блуза кольору морської хвилі — Емма з захопленням розглядала мадам Жено. Її скромність була награно-елегантною, а хижий примружений погляд говорив Еммі, що перед нею досить самовпевнена дама, яка розраховує тільки на себе.

— Жоффруа багато розповідав мені про вас, Емма, — голос мадам Жено був тихий, і здавалося, що неподалік дзюрчить струмочок, перекочуючись з каменя на камінь. Якимось чарівним подихом вітер обвіяв Емму, і вона, облизнувши пересохлі губи, подалася вперед, не відводячи палаючого захопленням погляду від Мішель, що сиділа навпроти неї.

«Як дивно, — подумала Емма, — я ніколи не помічала в собі схильності захоплюватися жінками, а тут всередині немов вулкан вибухнув від одного погляду цієї білявої красунечки». Через цей дивний потяг Емма відчула злість до Мішель. А мадам посміхнулася і крутанула крісло, повернувшись обличчям до скляної стіни, за якою цвіли каштани. Якби хтось міг побачити її обличчя в цю мить, він був би вражений — вилиці загострилися ще чіткіше, а в глибині звужених зіниць спалахнули золотисті іскри.

Фаріетос не любила зв’язуватися з жінками, хоча зазвичай сукуби не бачили різниці між чоловіками й жінками, і їм було все одно, ким харчуватися. Але Ланон Ші не звичайний сукуб, її природа набагато складніша. Вона харчується натхненням, що розливається по крові її жертви.

З того часу, як було укладено перемир’я між Дворами, харчуватися стало складно, і чарівний народ Ші виживав, як міг, розподіливши світ смертних на певні зони, де кожен полював на своїй території. І все було непогано — до тих пір, поки сто років тому за людським літочисленням не було введено заборону на вбивства.

Ланон поки що щастило, ігри зі смертю сходили їй з рук — адже володарем Благого Двору весь цей час був Ешлі Спаркс, закоханий у неї з незапам’ятних часів. Але Європа кишіла вартовими Світлих сидів, які в незапам’ятні часи взяли на себе роль арбітрів і суддів, і не так давно Ешлі з гіркотою розповів їй, що ще одна витівка на зразок недавнього висушування музиканта... і навіть він не зможе захистити її. Ланон здригнулася — до в’язниці Світлих вона потрапити не хотіла. Вони не були добрими й милосердними, це вона добре знала. За часів короля Артура їй довелося провести під їхньою вартою якийсь час, і він здався їй вічністю.

— Розкажіть мені про Голлівуд. — Ланон знову обернулася в кріслі й подивилася на колишню пасію Жоффруа. Ревнощів не було — адже це доля невпевнених у собі смертних, а фарієтос знала, що від її чарівності ще ніхто не втік. І цей хлопчик теж нікуди не дінеться.

Емма задоволено посміхнулася — здається, вона сподобалася мадам Жено.

— А що саме вас цікавить? — запитала вона. — Я готова відповісти на будь-яке ваше запитання.

— Мене цікавить все, — відповіла Ланон. — Можливо, я відкрию в Каліфорнії філію свого агентства. Ви красива жінка, Емма, і мені здається, Голлівуд зарано списав вас з рахунків.