Лабіринтом думок та ілюзій
Ми роботи
Ми роботи
У цім світі, ми немов роботи,
Можемо самостійно лиш, взути чоботи,
Жоден день не обходиться,
Без гаджету, де б, ти не знаходився!
Ми у полоні, ми одержимі,
Живемо в такому режимі,
Гаджети оповили нас всюди,
Вже й забуваємо, хто ми! О! Люди!
Щоразу, щось забуваючись,
Ми в телефони вдивляємось,
Там є все, не поділось нікуди,
Без нагадувань вже ніяк! Ми ще люди?
Не будуйте ілюзій, немає свободи,
Її не існує – ми роботи!
Іноді, не можна серце намацати,
Лиш би щось подивитись, поклацати!
У світі гаджетів й роботів,
Забуваєш про все, що хотів,
Все навколо неживим оповите,
Воно підказує: як нам жити!
Ні! Ми не роботи! Що ти верзеш?
Ти ж, це з телефону наклацуєш!
Ні! Ми роботи! Навіть ти!
Без гаджету, нам ніщо не знайти!
#521 в Різне
#44 в Поезія
#830 в Сучасна проза
Відредаговано: 24.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
