Глава вісімнадцята:шепіт вічності та знаки долі.

Повість про одне сновидіння та мудрість предків.
Межа між світами витончилася непомітно, захоплюючи свідомість у хитку реальність сновидіння. Таня опинилася на порозі незнайомого будинку. Це була багатоповерхівка, що йшла шпилем у сіре небо, але її шлях лежав на перший поверх — ближче до теплої, щільної земної тверді. Двері відчинилися, і назустріч вийшла бабуся. У земному житті її не було вже багато років, але тут вона виглядала умиротвореною та живою.
Квартира дихала дивним спокоєм, попри те, що прямо біля вікна стояло ліжко, застелене сліпучо білою, немов щойно випалий сніг, білизною. Бабуся м'яко взяла Таню за руку і підвела до відчиненого вікна. Ззовні вирувала інша реальність: нескінченний, шалений потік легкових машин і вантажівок мчав на шаленій швидкості в одному напрямку — вправо, відлітаючи кудись за горизонт. Шум стояв оглушливий. Таня з тривогою повернулася до старенької:
— Бабусю, як же ти спиш тут? Тут же так постійно шумно через машини!
Але бабуся не відповіла. Вона лише лагідно, багатозначно посміхалася, дивлячись на цей божевільний біг часу зі свого вічного, непорушного штилю.
Світ навколо миттєво змінився, затягуючи Таню у вихор нестримного руху. Вона мчала на велосипеді зі схилу величезної гори, вкритої соковитою, смарагдово-зеленою травою. Швидкість була такою, що вітер свистів у вухах, а контроль над реальністю танув з кожною секундою. Земля неслася назустріч. Раптовий поштовх — і Таня полетіла вперед, втрачаючи рівновагу.
Приземлення виявилося різким і до дива безглуздим. Вона впала прямо в траву, яка, як виявилося, була суцільно усипана дрібними какашками. Падаючи, Таня вимазала долоні та світлу футболку. Відчуття липкого дискомфорту та досади пронизувало її, але водночас підсвідомість знала: це падіння — не фінал, а лише дивне, земне хрещення грубою матеріальністю.
Простір знову трансформувався. Таня опинилася в просторому, блискучому глянцем торговому центрі. Поруч йшла мама — її теж давно не було в живих, але її присутність наповнювала душу спокоєм. Мама з посмішкою запросила її до ресторану, і вони почали неспішно блукати серед яскравих вивісок. Раптом Таня відчула гостру, нетерпиму потребу. Попросивши маму почекати, вона кинулася до туалету.
Всередині все було зайнято: ряди кабінок залишалися замкненими, а біля величезних раковин метушилася жінка з обслуговуючого персоналу з вузьким розрізом очей, ретельно відмиваючи фаянс. Терпіти не було сил. Побачивши невелике пластикове відерце біля ніг робітниці, Таня, піддавшись імпульсу, зробила те, чого вимагало тіло. Жінка миттєво повернулася, її обличчя спотворилося від гніву, і вона почала голосно, не соромлячись у виразах, сварити порушницю.
— Я все помию, зараз же все виправлю! — примирливо вигукнула Таня, намагаючись вгамувати сором. Вона підхопила відерце, ступила до умивальника і відкрила воду. Але варто було їй перевернути його, як слизький пластик вирвався з мокрих рук і впав на дно раковини. Спробувавши зловити його, Таня завмерла від огиди: раковина була повна нечистот. Пальці миттєво занурилися в цю темну, пахучу масу.
Очищення було довгим і виснажливим. Таня змивала цей бруд під струменем води, терла долоні, але в'їдливий, різкий запах, здавалося, проник під саму шкіру, нагадуючи про щось застаріле, чого давно настав час позбутися. Нарешті, подолавши цей липкий морок, вона вийшла в прохолодний коридор центру. Мама чекала на неї. Весь пережитий сором і бруд розтанули без сліду, поступившись місцем передчуттю чогось грандіозного. Вони пішли вибирати місце для трапези, проходячи повз величезні, залиті світлом, розкішні ресторани, поки нарешті не зупинили свій вибір на найкращому.
У цей момент, коли вибір було зроблено, простір навколо завмер, і в глибині її свідомості пролунав теплий, глибокий голос — то було фінальне напуття її роду, одягнене в слова:«Уповільни свій біг. Ти надто сильно поспішаєш і метушишся серед шаленого потоку соціуму, втрачаючи контроль, як під час стрімкого спуску з гори. Зупинись і віднайди внутрішній спокій, який демонструвала тобі бабуся біля вікна.Не бійся життєвого бруду, неприємностей чи критики, які спіткали тебе під час падіння та в туалетній кімнаті. У сакральній символіці нечистоти, через які ти пройшла уві сні — це знак потужного фінансового прориву, матеріального збагачення та тотального очищення душі від старих блоків і образ. Цей процес буває липким і неприємним, але він є необхідним.Попереду на тебе чекає великий вибір. Очистившись від минулого під наглядом та захистом своєї матері, ти вийдеш до нових, розкішних можливостей і обереш свій найкращий, найкрасивіший життєвий шлях».