Квітень: поезія весни

ЗНАЄШ

Знаєш, люба, бажання іноді
Живе всередині яблука,
А воно таке солодке,
З насінням гіркого шоколаду.
Коли зуби впиваються -
З'являється сік
І стікає по губах твоїх,
Вгамовуючи торнадо.

Знаєш, люба,
Смак зернятка кісточки абрикосової?
Він - як сльози, що торкаються обличчя росами,
І коли, ніжно обійнявши, заспокоюю -
Вибухає тремтіння блискавкою раптовою.

Знаєш, люба, як жалить кропива?
Набагато сильніше б'є людська поголоска,
І від неї тікаєш, згадуючи слова,
Розчесавши душу, бо вона завжди гола-й-боса.

25.08.2023

Борис Гриньов

Подобається

#511 в Різне
#50 в Поезія

У тексті є: відродження, філософія буття, весна і життя

Відредаговано: 11.04.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись