6 глава, Макс

6 глава

Макс.

Прокинувшись вже вдень, я освіжився. Ніч дала про себе знати. Не пам’ятаю, що було. Що вночі в біса було? І чому це на стільці висить якась кофтина. Точно не моя, бо це жіноча кофта. Не знаю навіть чия вона. Але мені стало ясно, що я все таки з кимось познайомився. Знайти б мені ту дівчину. Але ж де її шукати? Зовсім не знаю. Я ж казав, що знайду пригоди на свою голову. І ось ця пригода почалась. Тепер мені конче потрібно знайти цю дівчину. І не тому, щоб віддати їй кофтину. Я хочу знати хто вона. Це для мене важливо.

Я взяв пляшку і зробив ковток води. Дуже пити хотілось. А зараз мені треба піти і щось з’їсти. Бажано якийсь суп. Тому я одягнувся і вийшов з номеру. І пішов у ресторан, щоб поїсти.

Зайшов у ресторан. Мене адміністратор посадив за стіл. Офіціантка поклала на стіл меню і налила у стакан воду. Я попросив принести мені до води лимон. Завжди після того як вип’ю хочеться випити води з лимоном, щоб покращити свій стан. Я почав роздивлятись меню. Так, тут є різні супи. Треба вибрати якийсь один. Але вибір не з легких. Та, через п’ять хвилин я замовив собі суп і каву.

Офіціантка принесла мені декілька дольок лимона з цукром, які лежали на тарілці. Я взяв один кружечок лимона і кинув його у стакан з водою. Зразу же випив.

І поки чекав на своє замовлення роздивився зал ресторану. І мені на очі потрапили дві дівчини красуні. З однією з них я вчора двічі намагався познайомитись. Дівчата про щось говорили і сміялись. Цікаво, про що вони розмовляють?

Через кілька хвилин та сама офіціантка принесла мені мій суп і каву. Я почав їсти. Суп виявився дуже смачним, що я його швидко з’їв. Навіть не помітив як доїв останню ложку супу. Тільки-но поклав ложку у тарілку, вже хотів пити каву як почув, що мій телефон почав дзвонити. Я витягнув його з кишені шортів. І подивився на нього. А потім взяв слухавку.

- Привіт, Ден

- Привіт, ти де?

- У якому сенсі? Ти ж знаєш, що я зараз на відпочинку на Гаваях

- Знаю. А де саме?

- У Гонолулу. А, що?

- Чекай на мене. Я скоро буду у тебе. Тільки адресу готелю скинь

- Добре — зі здивуванням відповів я. Друг поклав слухавку. Я повідомленням йому відправив адресу. Ден на Гаваях? Я знав, що він кудись їде відпочивати, не дарма ж він мені подзвонив і сказав, що віддав мій кабріолет комусь. А те, що він летить на Гаваї це для мене несподіванка.

Допивши свою каву, я пішов у номер. Після з’їденого супу і води з лимоном мені значно полегшало. Я зайшов у номер і побачив, що на стільці висить кофтина. Про яку я вже і забув. Ден мене точно запитає чия це вона. А я не пам’ятаю.

Лежачи на ліжку, я дивився новини у телефоні. Раптом почув стук у двері. Я піднявся та пішов відкривати. На порозі стояв друг. На його правому плечі висіла якась сумка. Він пройшов у номер. Ми потиснули один одному руки.

- Привіт, друже

- Привіт. Як долетів?

- Добре. Але трохи втомився — Ден поклав свою сумку на диван.

- Це не дивно. Я коли прилетів майже добу проспав. То що може відпочинеш?

- Напевно, що так. Тільки сходжу у душ, освіжусь

- Добре

Ден взяв необхідні речі і пішов у душ. А я знову ліг на ліжко і закрив очі. Не помітив як задрімав.

Вечір.

Я прокинувся, побачив, що друг спить на дивані. Диван на щастя можна розкласти. Я підійшов до нього.

- Ден прокидайся — сказав я і доторкнувся до його плеча. Знаю, що у нього чуткий сон. Друг зразу відкрив очі.

- Котра година?

- Вже шоста. Пішли у ресторан поїмо

- Пішли — Ден сів на диван і позіхнув. Після трохи привів себе в порядок, бо був заспаний. І ми пішли на перший поверх у ресторан.

Зайшовши, нас посадили за стіл. Ми почали роздивлятись меню. На диво вибрали страви швидко. А до них ще замовили пиво. І почали чекати на своє замовлення.

- Я бачив, що у номері на стільці висить якась жіноча кофтина — почав розмову друг.

- Так

- Звідки вона?

- Я не пам’ятаю. Вчора була дискотека, стільки багато випив, що нічого не пам’ятаю. Можливо з кимось познайомився — нам принесли пиво і страви.

- Хм, я не здивований — друг почав сміятись — ти завжди знайдеш пригоди на відпочинку

- Це точно. Я скажімо ледве втік на відпочинок. Батько не хотів відпускати.

- Я не здивований. Знаю який він строгий. О, до речі, бачив вчора твою колишню

- І, що?

- Вся така із себе, зовсім не змінилась. Вже когось знайшла собі

- Я не здивований, що у неї вже хтось є

Поївши, ми пішли у номер. Ден тільки-но зайшов у номер, підійшов до своєї сумки і витягнув пляшку чогось. Не зрозуміло, який то алкоголь. Запропонував випити і взагалі розслабитись.

Ми голосно включили музику, пили коньяк. За хвилин п’ятнадцять у номер хтось постукав. Я пішов відкрити двері. Відкривши їх, я побачив, що переді мною стоїть якась приваблива дівчина.

- Можете будь ласка зробити музику тихіше — сказала вона

- Чого це раптом?

- Вона дуже голосно грає

Я подивився на дівчину здивовано.

- Дівчино, може приєднаєтесь до нас?

- Ем — вона стояла і просто мовчала. Та за декілька хвилин все ж відповіла — можливо, але я буду не сама, з подругою

- Ну, давай з подругою — я посміхнувся

- Тоді за десять хвилин чекай нас

- Добре — дівчина пішла. А я зачинив двері.

- Що там? — накинувся з запитанням друг

- Зараз до нас дівчата якісь прийдуть — сказав я, Ден почав посміхатись.

- То нам буде весело

- Сподіваюсь на це