4 глава, Макс

4 глава

Макс.

Проспав майже добу. Прокинувся я о третій ночі. І вирішив спочатку прийняти душ, трохи освіжитись. Зайшовши у ванну кімнату, спочатку роздивився її. Нічого така, красива. Чорний умивальник на поличці лежить фірмове готельне мило. Далі туалет, також такого кольору як і умивальник, а потім душова кабіна, дверцята якої зроблені зі скла.

Я зайшов у душову кабіну, включив воду. І стояв під струменем води хвилин зо п’ять. Після вийшов, привів себе у порядок. І вийшов на балкон. Номер знаходиться на двадцятому поверсі. На передостанньому поверсі. І зорі було дуже добре видно. Я обперся руками об огорожу балкона і почав дивитись на них. Дуже красивий вид. А на вулиці такий теплий, океанський вітерець, але сильний. Після подивився на пляж. На пляжі ні душі. Тільки дві парасольки стоять. Напевно забули забрати. А хвилі великі, навіть підходять до берега великі. І враз розбиваються об берег. Подивившись я так і захотів прогулятись тим пляжем. Тому одягнувся у шорти і футболку пішов на вихід з готелю. На рецепції стояла одна дівчина. Яка просто мило мені посміхнулась. Я вийшов з готелю і пішов на пляж. Дійшовши до води, зняв свої капці і мої ноги враз опинились у воді. А вода звісно ж холодна. Та нічого, зранку вона буде тепліша. Не перший раз на Гаваях, тому знаю це. Але саме у цьому готелі вперше. Не подобається мені одноманітність, та ще й можуть впізнати у готелі. А воно мені не треба. Я просто хочу відпочити. Після сів на пісок подалі від води. І почав дивитись на зорі. Звідси їх видно краще, ніж з балкону готельного номера. Небо і зорі тут зовсім інші. Не такі як в Україні. До речі, на українських курортах я теж відпочивав. Вони теж класні. Відпочивав я на одному з них минулого літа. Познайомився там з дівчиною. У нас був щось типу курортний роман. А після того як її відпустка закінчилась я її не бачив. Ні сном ні духом не знаю де вона і що з нею. Лише пам’ятаю, що вона розповідала. Що у неї є п’ятирічна донька і що її шлюб розпався як картковий будинок. Але вже не пам’ятаю чому. Такі подробиці я забуваю вмить. Бо мені вони просто не цікаві.

Ранок.

Коли я повернувся у номер, ліг полежати і задрімав. Прокинувся я о дев’ятій, привів себе до порядку і зразу пішов у ресторан. Бо почав бурчати живіт. Їсти дуже хотілося. Адже давно нічого не їв. Зайшовши у ресторан, я відчув приємний запах їжі. Адміністратор посадив мене за перший вільний столик, який побачив. Я відкрив меню. Страв тут багато, що аж очі розбігаються. Навіть не знаю, що і вибрати. Але все ж вибрав і замовив собі французькі тости і каву з вершками. Як на мене хороший сніданок. Дома кухарка готувала такий сніданок майже щодня. Мені його принесли за п’ятнадцять хвилин. І я накинувся на ці тости, неначе з голодного краю тільки-но повернувся і їжу взагалі ніколи не бачив.

Поснідавши, зразу пішов прогулятись містом. А, що поки ще не дуже спекотно, можна трохи погуляти. Гуляючи побачив багато іноземних туристів. Зайшов у торговельний центр просто пройтись, подивитись магазинчики. Може щось змінилось? Але ні, все як я пам’ятаю, так воно і є. Тоді я вийшов з цього центру і зайшов у бар. Випити якийсь коктейль зараз просто необхідно.

Замовив собі мохіто і почав пити. В цей час мені написав друг. Я подивився на телефон. Він написав, що сьогодні він теж їде кудись відпочивати, тому мій кабріолет комусь вже віддав. Якомусь своєму другу. Хоч би з моєю автівкою було все гаразд, а то я не знаю, що буде. А якщо цей знайомий когось зіб’є на смерть. Це ж буде моя вина. Та що поробиш, якщо машина вже не у друга, а у його знайомого.

Біля мене сіла якась дівчина. Я подивився на неї. І помітив на її сумочці стрічку прапору України. То вона виходить з України? Класно. Я вирішив заговорити до неї. Та вона відповіла мені грубістю. Що мені зіпсувало настрій. Але ж вона така красива. Вона вийшла з бару, допивши свій коктейль. А я вийшов за нею. Вирішив трохи прослідкувати за нею. Цікаво, у якому готелі вона живе? Чи то може вона живе на Гаваях? Треба це дізнатись. Просто необхідно.

Я зловив себе на думці, що я знову шукаю пригоди на свою голову. А це тільки початок відпустки. Вдіяти з собою я нічого не можу. Від себе не втечеш. Але іноді так і хочеться втекти від себе. Особливо коли потрапляю в незручне становище. З якого на першу думку немає виходу. Та потім все стає на свої місця.

Повернувся у готель, мені дали буклет. Піднявшись у свій номер, сів у крісло і почав його читати. Хм, треба побувати всюди. Вперше бачу, щоб в готелі було стільки розваг і заходів. Це дуже цікаво. Але першим ділом я піду на дискотеку, яка буде ввечері. Може з кимось познайомлюсь.