Школа

Вона стоїть величаво й із надією вдивляється в кожного, хто переступає її поріг. Щоранку радіє пробудженню, в дрібницях буденності не піддається сумній настроєвості, а в кожному порусі великої шкільної дружної родини знаходить живильний порух, який тримає її вже п'ятий десяток.
Було всього на віку: нелегкі кроки, коли зводилася на ноги, рокИ задоволення, коли втішалася успіхами творчих мешканців. Найбільше їй подобалося дивувати кожного, хто забігав на гостину. А було ж чим! Щоразу віяло інноваційністю, привітністю й гостинністю, відчувалося надійне плече підтримки кожного... 
Роками не міліє джерело творчості великої, поміркованої, креативної педагогічної спільноти... Скільки разів переступаєш поріг її, стільки ж млосно-солодким щемом наповнюється тіло, а із закутків душі на світ просяться найщиріші слова вдячності за переболене, передумане, пройдене... Не забувається Перший проведений тобою урок у 7 класі, неймовірна підтримка молодого вчителя, якого заслали в Запорізький край відроджувати слово українське...
Тепер, із відстані часу, усвідомлюєш, наскільки важливо, хто поруч, хто тебе почує, хто навчить...
Я вдячна Долі, що саме тут мене взяли під своє крило, що саме тут в мене виросли крила творчості, що до цих пір на крилах щастя й успіху я несу слова щирості Школі...
Пройдуть роки, пройдуть віки, а вона зустрічатиме, радітиме й пишатиметься, що народилася в жазі до знань, творінь, що життєуспіхом і життєусміхом відлунює навкруги.
Галина Гузовська-Корицька. 8.02.2019.
PS. Запорізькій ЗОШ у День 45-річчя.