Розділ 9. Порятунок Різдва

Янголи об'єдналися. Дванадцять червоних кожухів мерехтіли серед дерев, переплітаючись у хитромудрий план порятунку справжнього Миколая та духу Різдва.

Мавка вже більше не сміялась з «Миколая». Вона сиділа поруч і дивилася на ліс. Тіні стали лагіднішими, а дрібні звірята, відчуваючи магію, поволі визирали з нірок.

— Тепер все просто, — промовив Третій янгол, посміхаючись. — Потрібно лише рознести подарунки і повернутися до Різдва.

Кожен «Миколай» ходив від дерева до дерева, допомагаючи розкладати мішечки з чудесами. Лісові жителі раділи, кожен отримував свій маленький подарунок.

— Дякую! — сказало лисеня. — Я ніколи не думав, що отримаю подарунок!

— І це ще не все, — сказав янгол. — Наступний пункт плану — повернення святого.

Мішки мерехтіли, магія поширювалась лісом. Кожен крок наповнювався теплом і світлом.

— Ти що, справжній? — здивовано запитала Мавка.

— Насправді, я янгол, — сміючись, відповів «Миколай». — Справжній Святій Миколай трохи хворий, а нас тут дванадцять, щоб встигнути до Різдва.

Мавка здивовано відкрила рот. Янголи реготали. Ліс наповнився сміхом і світлом. Подарунки були рознесені, а мир і радість повернулися.

Соломія з ліхтариком стояла поруч і посміхалася. Вона побачила, що справжнє диво Різдва — не лише подарунки, а дружба, співпраця, сміливість і турбота про інших.

— Дякую вам всім, — сказала вона тихо.

І ліс затремтів від радості, бо пригоди завершилися, але магія залишилася назавжди.

Вони стали в коло. Дванадцять кожухів. Дванадцять світел.

— Хтось має піти, — сказав Перший.

— А хтось — залишитись, — відповів «Сьомий».

Він зняв шапку.

— Я залишуся, — сказав він. — А ви вирушайте!

Соломія стисла свої маленькі кулачки.

— Тоді я теж залишусь.

— Ні, — усміхнувся «Миколай». — Ти понесеш світло.

Він віддав їй мішок. Дірка засяяла. З неї посипався сніг.

Справжній. Холодний. Живий. Ліс зрадів.

Мавка заплющила очі.

— Нарешті я засну, — прошепотіла вона тримаючи в руках свій подарунок – справжнє запашне різдвяне імбирно-медове печиво у вигляді сніжинки .

Сніг падав густіше.

— Час, — сказали янголи. Івідправилися розносити подарунки які ще залишилися по списку.

Світло зникло. У лісі стало тихо. По-справжньому.