Кіт, Наталя і комод для білизни
Епілог. Другий кіт
Вночі було тихо-тихо. З комоду звучала «Місячна соната» в гномівському оранжируванні. Наталя вже засинала під ту колискову, коли на груди їй стрибнув кіт.
- Тайгер, ну що ти, сьогодні без родео...
То був не Тайгер. Сусідський чийсь, напевно. Значно більший за Тайгера, рудий, аж вогняний. Він влігся Наталі на груди – а вона замість звичної важкості відчула таку легкість, наче... наче все і завжди буде добре. А далі... вона задрімала, мабуть, бо їй наснилося, що кіт поцілував її в лоба, як батько дитину, і струснув гривою – а яка у кота грива?
Та у цього була, густа і пишна. З тисяч і тисяч маленьких золотих світлячків.
#1611 в Фентезі
#388 в Міське фентезі
#958 в Сучасна проза
Відредаговано: 06.12.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
