12

У залі для нарад черговий «мозковий штурм». Крім шефа поліції та детектива Менгрі, були Зейн, лікарі Олді та Ханхає.

Ханхає розповів про хід відновлення піддослідного та сеанс регресії. Поки що з’ясовано справжнє ім’я фігуранта, і деякі деталі його життя до появи в кабінеті Кайла. Принципово справу такі дані не зрушили, і Хейва Ліна теж ідентифікувати не вдалося. Як і місце, що він описав. Однак, зважаючи на деякий прогрес, вирішили продовжити процедури.

Після наради, Ханхає затримав Філлі у залі поспілкуватися.

- Пане Філлі, є питання особистого характеру.

- Щодо мене?

- Ні, перепрошую, я щодо пана Зейна.

- Що з ним?

- У нашій співбесіді він згадав якусь Мейден. Як він сказав, дружину.

- Так, і що?

- Він сказав, що буде з нею радитися. Але ж деталі справи є слідчою таємницею. Чи це так прийнято у детективів?

- А, ось Ви про що. Не хвилюйтесь, це не є розголошенням.

- Вона теж у слідчій групі? Але ж членам сім’ї…

- Вона померла років шість тому, після чого Дейк став настільки спустошений, що, не зважаючи на його досвід і ще досить достойне здоров’я, ми умовили його на відставку.

- Але якщо вона померла, то чи є нормальним що він продовжує з нею спілкуватися?

- Не звертайте уваги, він такий вже давно, і ніхто не вважав його неадекватним.

- Але чи не здається Вам, шановний Філлі, що у Вашого товариша делірій? Тобто, галюцинації?

Шеф поліції з подивом покосився на психіатра.

- Я занадто добре його знаю, щоб навіть припустити те, що Ви сказали. Не треба чіпати старого. Зрозуміли?