6

Кайл залишив Дейка в кабінеті шефа, і пішов знову за кавою і до себе. Давалася навзнаки остання доба безсонної безперервної роботи. Підходячи до свого кабінету, він перетнувся поглядом із колегою, що стояв поруч з його дверима.

- В тебе там щось впало. Або вибухнуло. Хоча, може це десь за стіною, або в місті.

- Ти не можешь визначити джерело? – погано розуміючи про що мовить колега, Кайл відкрив двері. А далі те, що він побачив, увігнало його в ступор.

На його робочому столі знаходилася якась людиноподібна істота. Невеличкого зросту. Гола, але наче покрита якимось розпеченим слизом. Шкіра була блідою, навіть синюватою. Волосся червоне, скувойджене. Так, здається це був чоловік. На вигляд років 30, от тільки очі… Коли Менгрі зміг побачити його очі, то помітив що зіниці дуже чутливі і мають властивість ставати від практично мізерних до таких, що займають всю оболонку ока.

А ще істота дивно реагувала на все, що відбувається. Наче бачив і чув, проте реакції уповільнені та неусвідомлені, а потім взагалі він втратив свідомість.

Коли тіло істоти вивезли в університетську лікарню, де його мали помістити під наглядом і дослідити, Кайл перевірив записи відео з усіх камер спостереження коридору та ззовні будинку. Жодного навіть натяку про те, як ця істота потрапила в кабінет детектива, не було. Здається, просто матеріалізувалася на столі, серед паперів.

Єдине, на що звернув увагу після того, як пішли криміналісти – кільце було не в пакеті для доказів, а просто лежало на столі. І наче трохи змінило відтінок коліру.

Подальша ідентифікація особи нічого не дала. Жодних збігів. Навіть з тим невідомим, якого знайшли на березі океану.