Розділ 3

3 Валентина

Все вдалось. Серце калатає як навіжене. Дихати нічим. І нехай я намагаюсь себе обдурити, що справа в адреналіні. Ноги ледве слухаються, поки я тікаю сходами з готелю. Я навіть про ліфт забула. Обличчя палає.

Крадений гаманець пече в руки. Треба було взяти кілька купюр. Треба було узяти кілька купюр, Валю. Навіщо я ухопила гаманець ціляком?

Я поспіхом витягнула гроші, і викинула дорогущий аксесуар в смітник. Мені не треба ані картки, ані що там ще зберігається. Тільки гроші.

Але скільки не брехатиму собі, що мій стан то результат крадіжки, та від власного тіла не втечеш. Це ж поцілунок так на мене подіяв.

Коли Мар'ян нахабно роздягав мене поглядом, намагався торкнутись гарячою рукою ноги - уже тоді треба було тікати від нього. Бо вже тоді мене било струмом від випадкових дотиків, а серце завмирало і пускалось в дикий танок. Він діяв на мене дуже погано, цей Мар'ян. Гірше наркотиків і алкоголю.

Так, ніби він був екстрасенсом, міг зазирнути в глибину моєї душі, загіпнозувати мене, перетворити на покірну рабиню. Це злило. Дратувало. Бентежило. Це було дуже неправильно.

Я ніколи не вірила, що така хімія можлива між людьми. Здавалось що то вигадки для турецьких серіалів, якими захоплювалась моя мама. Життя мені показувало що люди самі створюють притяжіння одне між одним. І от один поцілунок Мар'яна і у мене тремтять коліна, в животі пурхають метелики, а бажання повернутись до нього в номер ще дуже сильне.

Я б може і с правді повернулась, якби не перевірила розклад руху електричок. Ну і звісно аби не поцупила його гроші. Бо цікавість як у тої кішки розпирала мене з середини.

Якщо один поцілунок мене довів до такого стану, то що було б далі.

- Ти б розчарувалась, - вголос сказала я собі, і пришвидшила крок.

Порив холодного вітру змусив виступити сироти на тілі. Це привело до тями. Мар'ян - маніпулятор з грошима. Нарешті дурман вивітрився. І я зітхнула з полегшенням, відганяючи непрошену нервозність.

Я не спробую секс з мільйонером - невелика втрата. Він хотів мене купити як дешеву шльондру з об'їзної. Хотів переспати зі мною за вечерю. Адже більше нічого ж не обіцяв і не пропонував. Тож отримав лише те, що заслуговував. Сподіваюсь цей вечір він запам'ятав надовго як і те, що не всі незнайомки готові розсовувати перед ним ноги, помітивши його гаманець. Дехто може отримати гаманець не вступаючи в інтимні стосунки.

Я усміхнулась, як уявила обличчя мільйонера, коли він вийшов з вбиральні. Сюрприз-сюрприз, козел! Чомусь навіть була впевнена, що він навіть в поліцію не звернеться. Такі люди не звикли визнавати свої помилки. Ні, він не зізнається, що його обдурила якась дівка з ресторану. Тим більше що втрата пари тисяч гривень готівкою ніщо порівняно з репутаційними втратами. Адже звернення в поліцію викличе небажану увагу до його персони, а там і преса дізнається, і партнери пронюхають, який він лох.

Що ж до того, що Марян мене буде шукати я не дуже переймалась. Хай ловить вітра в полі.

Вже зранку мене не буде в Дніпрі. Я буду десь в маленькому мальовничому селі, прибиратиму свою хатинку, потім поїду до нотаріуса в районний центр, завдяки Мар'яну я навіть маю гроші на оформлення спадщини. І на їжу. Планів у мене було вже багато.

А багатій може рити носом землю, зазираючи під кожний кущ в Дніпрі. Нікого він не знайде.

Так себе втішивши. я вийшла з трамвая біля вокзалу, купила собі в кіоску каву, і рушила до кас.

Близько півночі я сиділа в трохи обшарпаному вагоні, переобладнаному з плацкарта. Поруч мене нікого не було. Я засунула валізу в місце для багажу - речей брала по мінімуму. І подивилась на телефон. Вітю я заблокувала ще ввечері. Але тепер розбирала цікавість, і я зазирнула у вкладку заблокованих викликів. Майже сотня пропущених. Отже, чоловік нервував.

Я залишила йому записку так, щоб він не знайшов її одразу. Бо десь в душі боялась, що Вітя буде обдзвонювати морги і поліцію. Тож написала йому що йду від нього і поклала під ковдру. Лягатиме спати - помітить.

Відкрила функцію перегляду заблокованих смс. І переконалась, що мій тепер вже колишній, цидулку прочитав. В мою адресу сипались погрози і прокляття. Я навіть не стала перечитувати всю ту маячню.

Користуючись тим, що вся лавка в моєму розпорядженні лягла на неї в повний зріст, підклавши сумочку під голову. Вільна. Я нарешті вільна.

Розмірене цокання коліс заколисувало, емоції, адреналін, страх - все відпустило. Нарешті всі мої приниження залишились там, в мегаполісі. А зараз я віч-на-віч з темрявою за вікнами, вітром, що грається маківками дерев, і самотністю. Та це мене не лякало. Навпаки. Я посміхалась.

Дрімота підкралась непомітно. А з нею і сон про Мар'яна. Ніяк не залишить мене в спокої негідник. Мені снились його гарячі губи тверді і м'які одночасно. Він торкався ними моєї шиї, щоки, розпалював неймовірну жагу, так що кожна клітинка мого тіла починала тремтіти і мріяти про продовження ласк. Але він чомусь не квапився. І я ледве не плакала від неможливості отримати бажане задоволення.

- Станція Люботці через десять хвилин, - торкнулась мого плеча провідниця. Я різко підскочила, стираючи піт з чола. В роті було сухо, низ живота непристойно нив. Треба ж насниться таке.

- Дякую, - хрипко пробурмотіла до жінки, втомленої і сонної як і я. Підхопила свої речі і рушила до тамбура увесь час позіхаючи. На годиннику лише третя ночі. А я уявлення не маю куди мені далі йти.
 

3 Мар'ян

Ніч була геть не такою, як я очікував, та й ранок не став кращим. Не знаю, що вона мені підсипала, але, вибачте на слові, пронос був жахливим, а на ранок болів шлунок так, що я нічого від життя не хотів.

А точніше хотів знайти й придушити гадину, а ще краще спершу гарненько розважитися з нею, але зараз у мене були інші, прости Боже, розваги. Крім того всього хотілося їсти, але відвідувати ресторани в такому стані я точно не збирався. Ще не вистачало знову чимось отруїтися. Мені потрібна якісна домашня свіжа їжа. Чи я даремно володію фермою, щоб їсти прострочені магазинні продукти, приготовані в кафе за шалені гроші?