Епілог: Кінець

Шлях до гір подолали доволі швидко. Фенікс завчасно про всяк випадок запасся кіньми. Поїхавши до схилу гори Альба підійшла до одного с непримітних валунів, і почала копирсатися там. 

-Тільки без дурниць — попередив Фенікс приставив дуло револьвера до голови дона Гонсалеса. 

Альба зло подивилася на нього і кинула на землю схований в сховку револьвер. Так склалося що старий дон залишився єдиною її рідною душею, і вона просто не могла ним ризикувати.

-Розумниця — не приховуючи переможної посмішки на устах сказав він ховаючи револьвер в кишеню — А тепер в середину. 

Вона зайшла в відчинившися вхід. С початку вони йшли по коридору колись білого колюру, з високою стелею , i слідами копати. Вони дійшли до першого перехрестя і Альба запитала: 

-Куди саме вести? 

-Не прикидайся дурепою ! - кипів уже від гніву він — До золота звичайно. 

-Тобто більше тебе нічого не цікавить? 

-Абсолютно. Закрий рота і веди давай. 

Останні ілюзії, які мов та соломинка утопаючого роїлися в ii голові, розвіялися в прах. Вони вийшли до великої зали — капище знищенного народу. По середині стояв той самий віз, який розділив життя Фенікса на "до" i "після". 

-Відпусти старого — сказала Альба — Я привела тебе до золота. Він тут ні до чого. 

-Ти хочеш щоб він став по справжню му вільний? 

-Звісно. 

Як тільки пролунали ці слова він нажав на гачок. Пів голови буквально знесло і обм'якле тіло впало на землю. 

-Нащо? - закричала Альба. 

-Ти сама цього хотіла. По справжнюму людина стає вільна тільки після смерті. Але не журись скоро ти приєднаєшся до нього-сказав Фенікс підняв револьвер. 

В ту ж мить пролунав постріл. Похитнувшись на землю упав Фенікс, а з за рогу вийшов префект поліції с револьвером в руці. 

 Як тільки Фредеріко Родрігес дізнався про новий статус Фенікса як вигнанця (а його колишні дружки зробили все аби про це стало відомо як найшвидше) він відразу збагнув що Фенікс захоче через дона Гонсалеса вийти на Альбу і змусити віддати золото. Він особисто влаштувався в засідці та спокійно дивився як Фенікс перерізав горлянки його людям, що заснули на посту. Він тінню слідував за ним показуючи чудеса маскування. 

Подумки він уже був на березі моря в власному маєтку, і тому без зайвих слів застрелив дівчину як не потрібного свідка. 

На шляху до бажаного золота він переступив через тіло Фенікса, і йому здалося що він ворухнувся. Для того аби це перевірити він перевернув тіло. 

З останніх сил Фенікс вихопив кинджал, і завдавати удару по горлу пробавив останнього мерця в цю печеру.