Глава сьома: Ва-банк Фенікса

Дон Гонсалес, як завжди останнім часом ,о десятій годині вечора в один і той самий день сидів в альтанці. В нього була призначена зустріч с тією ім'я якої викликає жах в окрузі — Чорна Альба. З доном Гонсалесом пов'язували доволі дивні стосунки. Він бачив її дружиною свого сина Себастьяна. З батьком все уже було домовлено, об'єднання обох сімей було на руку обом, але Альба показала норов і вибрала управляючого Феліппе, майбутнього Фенікса. Тоді дон Фернандес послав його з дорученням в гори та влаштував засідку. Але Фенікс повстав с попелу. Спочатку він убив його сина ,потім її батька і саму Альбу ледь не відправил до предків в потойбічча. Але вона вижила. 

Хоча до цих подій вони не були особливо близькі, але спільне горе їх об'єднало. Також вони обоє хотіли одного — помсти. Він же звів Альбу з людьми які за дзвінку монету не те що селище спалять, а й матір рідну живу в землю закопають. Треба відмітити те що дон Гонсалес не схвалював методи Альби. Він вважав що слід боротися безпосередньо с бандитами, але визнавав що знайти їх майже нереально. Місцеві, для яких гаучо герої, просто не розмовляли с його людьми. 

Префект поліціі Фредеріко Родрігес прекрасно знав про ці зустрічі, і тому біля його дому постійно чергували його люди в засідці. Але всі вони мали один недолік — вони були або місцеві, або продажні, або ж перше с другим разом. За декілька купюр, номіналом в їх місячну зарплату, вони закривали очі на ці зустрічі. Водночас присутність поліцейских відлякувало гауче, які час від часу потикалися до нього.

А між тим стрілка годинника вже наближалась до десяти хвилин одинадцяти. Альба, як і належить дамі, запізнювалась на п'ятнадцять хвилин. В нього ж все було готово — легка вечеря, пляшка вина і черговий сценарій їх розмови. На цей раз дон Гонсалес спробував достукатися до здорового глузду. В решті решт не всі селяни гаучо, не всі схвалюють їх методи, а вона своїми діями лише прибавляє йому прихильників. 

До зустрічі залишалося ще п'ять хвилин як дон Гонсалес почув шум за склом. Для Альби було занадто рано тож господар не задумуючись дістав револьвер, який просяк випадок був закріплений під столом. Але скористатися не встиг, холодне лезо кинджала доторкнулась до його горла: 

-Тихо старий. Не робитимеш дурниць поживеш це трішки. Зброю віддай. 

 Коли через п'ять хвилин в альтанку зайшла Альба то там уже нікого не було. Але на столі для неї була залишена записка: 

"Якщо хочеш отримати старого живим і не ушкодженим відведеш до сімейного сховку. Зустрінемось на нашому місці"