Глава п'ята : Особистий інтерес Феліпе

Як виявилося їздити верхи він зовсім не уміє. Насилу заліз на коня, він впав варто було зробити буквально крок. Цей факт викликав регіт в Альби. Не став далі втоптувати упавшу нижче нікуди гордість молодого керівника і запропонувала пішу прогулянку.
- На конях ви їздите так собі
— Практики не було.Може підучите?
- Можливо. 
Ну а далі "Уроки" все більше переносилися на вечірній час і плавно переросли в побачення. Але всьому приходить кінець.


- Я викликав тебе Феліпе що б поговорити про мою дочку. Які у тебе щодо неї наміри?
- Самі серйозні.
- Ну що ж - посміхнувшись відповів дон Фернандес — Альба відповіла точно так. А я проти щастя своєї дочки не піду. 
- Так ви нас благословите? 
- Так, але ти повинен довести що гідний її руки. 
- Я зроблю все що завгодно.
- Тоді слухай.До мене нещодавно поступила пропозиції з Північної Америки вкласти гроші в новий бізнес. Я ж зумів добитися повноправного партнерства з участю в справі - сказав це він посміхнувся і м'якшим тоном продовжив — Давно я вже на північ приглядаюся. Тісно мені в моїй країні стало, розгорнутися ніде. - Але просто приїхати я не можу — продовжив він посміхаючись — Я вирішив пустити їм пил в очі. Для цього моя доля в спільному підприємстві, плюс так дещо на дрібні витрати по приїзду, переведені в золото. Ти ж Феліпе і доставиш золото.
- Коли потяг?
- Потяг відпадає, їх грабують часто. У мене є знайомий в Альпах він зведе тебе з людьми які допоможуть переправити золото в "Порт Диявола" від туди на Північ. А після повернення відразу ж і зіграємо весілля. Феліпе у цей момент по-хорошому включити мозок і подумати над тим що все пройшло гладко. Занадто гладко. Але ні замість цього він побіг до своєї коханої.