Глава четверта : Альба що з'явилася зі світанком

Після того, як Феліпе потрапив у ватажка зграї бандитів його стали поважати всі. Навіть ті хто дивився на нього з висока. Після сутички і скаженої гонитви Ніколас дав усім відбій. Феліпе тут же впав на сідло покладене в місце подушки під голову і заснув.

Снилися ему не гори та поля які кишать бандитами, а парк. Явно декоративний з рівними дорогами та акуратно висадженими по краях кущами. Феліпе Гарсія прибив в садибу дона Фернандеса ще за темно. Маючи рекомендаційний лист до господаря від директора ліцею який він нещодавно закінчив, сподівався отримати посаду керівника, і по цьому вирішив прогулятися. Озирнутися на місцевості.
Але окрім цього була ще й інша причина. Філіпе Гарсія був міський. Мало того він народжений в самій столиці, за усе своє життя він бачив дерева тільки в парку. Вже наставав ранок, але сонце ще не бажаючи світити на повну створювало химерну гру з тінями. Феліпе, як суто міського жителя, зачаровувало буквально все. Звуки листя на деревах, аромати кольорів, види немов ожили з дитячих казок. Він йшов абсолютно не дивлячись по сторонах. А даремно. Підійшов вже фактично до садиби він зіткнувся з вершником що скаче на повному ходу.

- Ви живий?- ось то що почув прийшовши в себе.
Розплющив очі він, побачив дівчину що нахилилася над ним. Брюнетку зі смуглявим лицем і карими очима. 
- Так — остаточно прийшовши в себе сказав він — Зі мною все гаразд. 
Звівшись на ноги, не без зусиль потрібно зазначити, він представився:
- Феліпе Гарсія 
- Дуже приємно. Альба Фернандес - відповіла вона.
- Світанок зі світанком. - посміхнувшись промовив він. 
Альба посміхнулася, зрозумів жарт. У перекладі її ім'я означало "Світанок".
 

Прийм на роботу виявився швидким. Дон Фернандес, високий чоловік років сорока з не великими вусами та схильністю до повноти, виявився попередженим про його приїзд і оформлення пройшло без зайвої тяганини. Виявилося старий керівник помер, його заступник не вселяв довіри в хазяїна, а самому займатися домашніми справами у нього не було часу. У своїх знайомих він попросив допомоги в підборі нового, серед них виявився директор ліцею який і рекомендував одного з кращих випускників. 
- Ну що ж — сказав дон Фернандес після прочитання рекомендаційного листа — все гаразд. Можете приступати.
- Я б хотіла показатися наші володіння. - сказала Альба.
- Не заперечую.