Кришталевий тунель здавався безкінечним. Глорія йшла попереду, міцно тримаючи Темний уламок. Ліра та Морвен ішли поруч, а маленька кришталева лисичка тихо бігла позаду. Чим далі вони просувалися, тим сильніше ставало світло.
— Ми близько, — сказала Глорія.
Морвен кивнув.
— Так.
Попереду з'явилися великі кришталеві двері. На них був викарбуваний символ серця. Глорія торкнулася дверей. Вони одразу відчинилися.
За ними була величезна зала. У самому центрі висіло Серце Кришталевого світу. Воно було схоже на величезний прозорий кристал, усередині якого пульсувало золотисте світло.
Глорія завмерла.
— Воно прекрасне...
Ліра тихо відповіла:
— Неймовірне.
Раптом Серце заговорило. Його голос лунав звідусіль:
— Глоріє.
Дівчинка підняла голову.
— Я тут.
— Ти принесла Темний уламок?
— Так.
— Тоді настав час зробити вибір.
Глорія підійшла ближче. На поверхні Серця з'явилося невелике заглиблення. Воно точно відповідало формі уламка.
Глорія підняла його. Але не вставила.
— Якщо я зроблю це, я зможу загадати бажання?
— Так.
— Будь-яке?
— Майже будь-яке.
Глорія замислилася. Вона могла попросити повернутися додому. Могла попросити залишитися в Кришталевому світі. Могла загадати щось для себе. Але перед її очима постали мешканці королівства: кришталеві дерева, міста, долини, озера. Увесь цей дивовижний світ.
— А якщо я загадаю бажання для всіх? — спитала Глорія.
Серце засвітилося яскравіше.
— Тоді магія прийме його, якщо воно буде щирим.
Морвен здивовано подивився на Глорію.
— Ти вже знаєш, що побажаєш?
Дівчинка похитала головою.
— Ще ні.
Раптом залу наповнив сильний вітер. Кришталеві колони почали тремтіти.
— Що відбувається? — запитала Ліра.
Серце відповіло:
— Хтось наближається.
Двері позаду них відчинилися. Глорія обернулася. До зали увійшов Володар Тіней.
— Не бійся, — сказав він. — Я прийшов не з ціллю забрати уламок.
Морвен насупився.
— Тоді навіщо?
Володар Тіней подивився на Серце.
— Я хочу побачити, який вибір зробить Глорія.
Глорія стиснула уламок.
— А якщо мій вибір тобі не сподобається?
— Це буде твій вибір.
Раптом у залі з'явилося дзеркало — таке саме, через яке Глорія потрапила до Кришталевого світу. У ньому вона побачила свій дім, маму, свою кімнату. Дівчинка підійшла ближче. Їй дуже хотілося повернутися.
— Ти можеш піти додому прямо зараз, — прошепотіло дзеркало.
Глорія простягнула руку. Але зупинилася. Вона згадала слова королеви: «Найбільше бажання — не завжди найважливіше».
Дівчинка повільно опустила руку.
— Я хочу повернутися додому.
Ліра подивилася на неї.
— Тоді побажай цього.
Глорія похитала головою.
— Але спочатку я повинна врятувати цей світ.
Вона повернулася до Серця.
— Я готова.
Глорія вставила Темний уламок у заглиблення. На мить нічого не сталося. Потім Серце спалахнуло. Золотисте світло змішалося з темно-фіолетовим. Кришталеві стіни затремтіли. А потім світло поширилося далеко за межі печери.
— Що відбувається? — вигукнула Ліра.
Серце відповіло:
— Магія повертається.
Глорія заплющила очі.
Перед нею з'явилося безліч образів: кришталеве королівство, ліси, гори, озера, міста. А потім — її дім. Мама стояла біля вікна.
Глорія тихо сказала:
— Моє бажання...
Усі чекали. Дівчинка відкрила очі.
— Я хочу, щоб Кришталевий світ був у безпеці. Щоб його мешканці більше не боялися втратити свій дім. І щоб після цього я могла повернутися до мами.
Серце засяяло так яскраво, що вся зала наповнилася світлом.
— Твоє бажання прийнято.
У ту ж мить по всьому Кришталевому світу прокотилася хвиля магії. Кришталеві дерева засяяли. Небо стало чистим. Тріщини зникли. Темна пустеля перетворилася на прекрасну долину. А далеко в королівстві люди вийшли на вулиці й побачили, як над ними сяє величезне кришталеве світло.
Глорія усміхнулася. Вона виконала свою місію.
Але раптом Серце заговорило знову:
— Твій шлях ще не завершений.
Глорія здивовано подивилася на нього.
— Чому?
— Бо дзеркало, яке привело тебе сюди, ще не закрилося.
Позаду дівчинки знову з'явилося чарівне дзеркало. На його поверхні виднівся її дім. Глорія підійшла ближче. Вона вже була готова повернутися. Та раптом у дзеркалі з'явився ще один образ. Кришталевий світ. І маленька тріщина в самому центрі Серця.
Глорія завмерла.
— Але ж магія відновилася...
Серце відповіло:
— Так. Але хтось залишив у ній свій слід.
Володар Тіней похмуро подивився на Серце. Морвен стиснув руки. А Ліра прошепотіла:
— Невже все ще не закінчилося?
Глорія повільно відступила від дзеркала. Вона зрозуміла, що її пригода, яка мала закінчитися поверненням додому, раптом отримала нову таємницю. І тепер їй доведеться з'ясувати, хто залишив тріщину в самому Серці Кришталевого світу.