Розділ 15. Дорога до Серця світу

Ранок у темному замку настав несподівано швидко. Крізь високі вікна пробивалося м'яке блакитне світло. Воно торкалося темних кришталевих стін, і ті поступово ставали прозорими.

Глорія стояла біля воріт замку. У її руці був маленький темний кристал. Ліра перевіряла свою сумку, а кришталева лисичка нетерпляче ходила навколо них.

— Усе готово? — запитала Глорія.

— Думаю, так, — відповіла Ліра.

Морвен підійшов до них.

— До Серця світу є два шляхи.

— Який оберемо?

— Безпечніший довший. Небезпечніший коротший.

Глорія замислилася.

— Скільки часу займає перший?

— Три дні.

— А другий?

— Один.

Ліра одразу зрозуміла, що вона вирішить.

— Тільки не кажи...

— Нам потрібно йти коротким шляхом, — сказала Глорія.

Морвен усміхнувся.

— Я саме це й очікував.

Вони вийшли із замку. Перед ними простягалася вузька кришталева стежка, що вела між високими скелями. Сонце вже піднялося над горизонтом. Його промені відбивалися від кристалів і створювали навколо тисячі маленьких веселок.

— Я ніколи не перестану дивуватися цьому світу, — сказала Глорія.

— А ти вже бачила далеко не все, — відповів Морвен.

Вони йшли кілька годин. Поступово скелі стали вищими. Стежка звузилася. А потім перед ними з'явилася величезна прірва. На іншому боці виднівся шлях.

— І як ми туди потрапимо? — запитала Ліра.

Морвен показав угору. Там висів кришталевий міст, але він був піднятий.

— Його потрібно опустити, — сказав він.

— Як?

Морвен указав на невелику платформу біля краю прірви. На ній стояв кришталевий механізм.

Глорія підійшла до нього.

— Тут три важелі.

На кожному був символ: сонце, місяць і зірка.

— Знову вони, — зітхнула Ліра.

Кришталева лисичка понюхала платформу.

— Я відчуваю магію біля зірки.

Глорія потягнула за відповідний важіль. Нічого.

— Можливо, треба одночасно натиснути кілька, — припустила Ліра.

Морвен оглянув механізм.

— Сонце та зірка.

Глорія взялася за один важіль, а Морвен — за інший.

— Раз...

— Два...

— Три!

Вони одночасно потягнули важелі.

Пролунав гучний дзвін. Кришталевий міст повільно опустився.

— Вийшло! — вигукнула Глорія.

Вони перейшли на інший бік. Але щойно остання кришталева лисичка ступила на землю, міст знову піднявся.

— Назад дороги вже немає, — сказала Ліра.

Глорія подивилася вперед.

— Нам і не потрібно повертатися.

Дорога привела їх до великої печери. На вході були викарбувані слова: «Тут починається шлях до Серця світу».

Глорія відчула, як темний кристал у її руці став теплим.

— Він реагує.

Морвен кивнув.

— Ми близько.

Вони зайшли до печери. Всередині було тихо. Стіни світилися м'яким блакитним світлом, а під ногами лежали маленькі кришталеві камінці.

Раптом попереду з'явилися три дороги. Перша світилася золотим, друга — синім, третя — фіолетовим.

Глорія зупинилася.

— Яку обирати?

Морвен похитав головою.

— Цього разу я не знаю.

Ліра уважно подивилася на темний кристал.

— Може, він покаже?

Глорія підняла його. Кристал засвітився. Фіолетове світло почало рухатися третьою дорогою.

— Отже, нам туди.

Вони рушили вперед.

Через кілька хвилин печера почала змінюватися. Стіни стали прозорими. За ними виднілося величезне підземне місто: кришталеві будинки, вулиці, вежі, і навіть маленькі світні істоти, які пересувалися між будівлями.

Глорія здивовано дивилася на це видовище.

— Тут хтось живе?

— Мабуть, — відповів Морвен. — Я ніколи не знав про це місце.

Одна з істот підняла голову й помітила мандрівників. За мить усе місто завмерло.

— Вони нас побачили, — прошепотіла Ліра.

До них наблизилася маленька дівчинка, зроблена з прозорого кришталю.

— Ви несете Темний уламок?

Глорія здивовано подивилася на неї.

— Так. Звідки ти знаєш?

— Нас попередили.

— Хто?

Дівчинка загадково усміхнулася.

— Той, хто чекає на вас біля Серця світу.

Глорія насторожилася.

— Володар Тіней?

Дівчинка похитала головою.

— Ні.

У печері стало тихо.

— Тоді хто?

Дівчинка подивилася вглиб підземного міста.

— Королева Кришталевого світу.

Глорія здивовано застигла.

— Королева тут?

Дівчинка кивнула.

— Вона чекала на тебе ще до того, як ти пройшла крізь дзеркало.

Глорія міцніше стиснула темний кристал. Тепер вона розуміла, що її пригода була набагато загадковішою, ніж вона думала.

І попереду на неї чекала зустріч із королевою, яка, можливо, знала справжню причину появи Глорії у Кришталевому світі.