ГЛАВА. РІЧНИЦЯ НОВОГО МІСТА І ПОПОВНЕННЯ

Місто сяяло яскравіше, ніж будь-коли: золоті і ковані деталі будівель, смарагдові і рубінові вітражі, лабіринтові балкони і тераси були прикрашені стрічками, квітами та канделябрами. Площі наповнилися музикою: Сонячна Пісня і Темна Мелодія організували святковий концерт, де ангели й падші співали, танцювали і сміялися.
Праведна стояла на головній площі поруч із Падшим демоном. Їхні руки переплелися, погляди були повні ніжності і гордості. Всі пари стояли навколо, тримаючись за руки, обіймаючись, іноді обмінюючись легкими поцілунками і дотиками.
Праведна підняла руку, і тиша на мить охопила площу. Її очі сяяли, а голос звучав ніжно, але впевнено:
— Мешканці нашого міста, друзі і кохані, — почала вона, — рік тому ми разом відбудували це місто з руїн, і сьогодні ми святкуємо не лише річницю, а й нове життя…
Всі затихли, прислухаючись.
— У мене і Падшого демона… скоро народиться дитина. Наше кохання продовжує наше нове життя, і ми хочемо поділитися цією радістю з усіма вами, — промовила Праведна, а навколо почулися вигуки радості і оплески.
Падший демон обережно обійняв її, притискаючи до себе. Його крила розкрилися, створюючи невеликий золотий і смарагдовий купол над ними, наче захист і благословення одночасно.
Сердечник і Темний Вогонь, Лунна Крила і Тінь Лісу, Зоряний Пил і Кровавий Лотос — усі пари сміялися, плескали в долоні, обмінювалися ніжними поглядами і поцілунками, радіючи разом із Праведною і Падшим демоном.
На площі зазвучала музика, і кожна пара почала танцювати, обіймаючись і радіючи життю. Квіти і стрічки, смарагдові і рубінові вітражі, золоті арки — усе сяяло від щастя і нової надії.
Праведна тихо обійняла Падшого демона, і вони разом подивилися на місто: це місто було їхньою фортецею, їхньою сім’єю, їхньою любов’ю, яка продовжиться у новому поколінні.
Свято тривало всю ніч: музика, танці, обійми, легкі поцілунки, сміх і радість перепліталися, створюючи атмосферу абсолютної гармонії. І серед цього свята народжувалася нова надія — дитина Праведної і Падшого демона, символ продовження любові, миру і свободи в місті світла і темряви.