ГЛАВА. РАНОК НОВОГО СВІТУ

Перші промені сонця проникли крізь високі арки спального дому, падаючи на мармурові підлоги та ковані ліжка. Кристали канделябрів відбивали світло, створюючи гру тіней і переливів, що нагадували про минулу ніч — теплу, ніжну і сповнену любові.
Праведна прокинулася поруч із Падшим демоном. Він ще спав, крила ніжно огортали її, а тепло його тіла переливалося у її власне. Вона повільно обійняла його, їхні пальці переплелися, і легкий поцілунок на губах став початком нового дня.
У сусідніх кімнатах інші пари також пробуджувалися: Сердечник і Темний Вогонь розсміялися, обмінюючись ранковими поцілунками; Лунна Крила і Тінь Лісу тихо шепотіли одне одному слова ніжності; Зоряний Пил і Кровавий Лотос сиділи на краю ліжка, тримаючись за руки, відчуваючи, що їхня сила і взаємоповага залишаються непохитними.
Сонячна Пісня і Темна Мелодія вже грали невеличку мелодію на кристалах, а Ледяний Клин і Вогненний Хижак обмінювалися легкими дотиками, сміючись і жартуючи. Кожна пара прокидалася по-своєму, але усіх об’єднувало одне — відчуття тепла, довіри і свободи.
Праведна встала з ліжка і підійшла до великого вікна. Вона бачила місто, яке ще покривалося пилом від бою, уламки і вибухи магії, що лишилися на вулицях. Але її серце було спокійне — адже тепер ангели і падші були вільні, сильні і закохані.
Падший демон, прокинувшись, підійшов до неї, торкаючись плеча.
— Ми маємо багато роботи, — тихо сказав він, — але разом ми впораємося.
— Так, — відповіла Праведна, обіймаючи його, — і цей день починається з любові, а не з війни.
Всі 13 пар, прокинувшись і об’єднавшись, стали на балконах і в залах спального дому. Вони дивилися на місто і відчували, що тепер можуть будувати новий світ: без контролю, без страху, тільки зі свободою, взаємоповагою і коханням.
Ранок наповнився не лише світлом сонця, а й легким сміхом, ніжними дотиками і поцілунками, які перепліталися з планами на відновлення міста. Любов стала їхньою силою, а спільні рішення — шляхом до нового порядку.
І так почався перший день нового життя, де світло і темрява, ангели і падші, війна і мир — тепер існували разом, у гармонії, яку вони створили самі.