Розділ 69.

Розділ 69.

Алім затамувала подих, але Матвій не відмахнувся від неї, а продовжив гладити її волосся.
- А чому я відьмочка? - таки наважилася запитати білявка.
- Бо приворожила мене до себе та витягнула з того світу, - відповів Матвій, а дівчина видихнула. - Я ж чув усе-усе, що ти мені розповідала вночі...
Алім знову напружилася і тепер точно не знала, що казати.
- Пригадав, як мама мені в дитинстві також розповідала усілякі казки, - усміхнувся Матвій. - Я тоді в них так вірив і мріяв, що коли стану дорослим, то обов'язково врятую від злого дракона прекрасну принцесу. Мені пощастило, бо свою принцесу я таки зустрів. Я вірю в казки й досі.
Алім не знала, як реагувати на слова Матвія. Невже він все-все-все чув та запам'ятав про неї, про її відьомське життя? Чи він сприйняв те, як казку? Алім перебувала у роздумах, коли до палати увійшла Раєчка.
- Синочок! - вигукнула жінка та кинулася до Матвія. 
Позаду стояв Віктор Дмитрович та тримав в одній руці смаколики для Матвія, які приготував Анатолій, а в другій кошик із Ксю.
- Ксю?! - здивовано запитала Алім. От точно не очікувала її тут побачити.
- Ко! - відповіла курка, зістрибнула з кошика та побігла до Алім.
- Нічого не їла весь цей час. Рознесла ледь не всю квартиру. От, бандитка! - констатував Віктор Дмитрович.
- Ко?! - обернулася на слова чоловіка курка та одразу ж застрибнула на руки до Алім. От як вона без неї? Чомусь не працювала вчора магія та ментальний зв'язок. Звісно, що відьмі було не до фамільярки, а от баронеса дуже хотіла знати, як її господиня.
- Ксю, як я скучила, - мовила Алім, обіймаючи свою фамільярку. От як її не любити? Так тулиться, так лащиться.
- Ксю? - почувся здивований голос Матвія, і баронеса підняла голову та витягнула шию, аби побачити чоловіка.
- Ко! - озвалася до нього.
- Як ви її до лікарні пронесли? - запитав Матвій, бо розумів, що курку до лікарні точно ніхто б не пустив.
- Ой, не питай, - махнула рукою Раєчка.
- А ти б спробував її не пронести. Це ж не курка, а армагедон на курячих ніжках! - прокоментував Віктор Дмитрович.
- Ко! - відповіла Ксю. Хай і армагедон, аби не страусиха!
Алім разом з Ксю підійшла ближче до Матвія. Чоловік погладив спинку баронеси.
- А де Герцог? Невже і його принесли? - усміхнувся Матвій.
- Ні, він виявився більш інтелігентним і стримував пориви Ксю, як міг. Вона б точно рознесла квартиру, - пояснив Віктор Дмитрович.
- Ко!
- Ксю, що за манери? Ти ж баронеса! Що про тебе люди подумають? А Герцог? Набриднуть йому твої закидони, то на кицю сусідську увагу перемикне, - дражнила Ксю Алім.
- Ко-о-о? - аж дзьоб відкрила Ксю.
- Та жартує Мілагрос, жартує. Однолюб Герцог. Од-но-люб! - мовив Матвій, взяв долоньки Алім та поцілував її, ніби не про кота говорив, а про себе та свої почуття до білявки.
- Та ти поїж, синку, поки все гаряче, - мовила Раєчка. - Міло, тут і для тебе Анатолій приготував.
- Ко! - подала голос Ксю, бо почула аромат, який долинав з сумки. Голод не тітка...
Алім швидко дістала з сумки страви та поставила перед Матвієм на переносному столику. Дівчина заздалегідь розпитала лікаря, що можна їсти Матвію, і Анатолій приготував саме такі страви. Раєчка спостерігала за тим, як Алім піклується про її сина. Жінка бачила, що тут справжнє кохання. 
У якийсь момент до палати увійшли два лікарі та суворо поглянули на присутніх.
- Що це за балаган?! - розлютився лікар. - Людина тільки вчора на операційному столі була, а ви влаштували тут прохідний двір.
- Та ми їду принесли. Я тільки одним оком на сина погляну та йду, - мовила Раєчка, розуміючи, що Міла забажає лишитися. Та й Матвію з нею краще.
- А це що таке?! - закричав інший лікар, побачивши Ксю. - Курка у відділенні?!
- А це не курка...