Розділ 65.

Розділ 65.

Алім нічого не відповіла. Просто мовчала, тамуючи біль. Боліла не долоня, в яку вона впивалася нігтями, а боліла душа... Вона сама дивувалася: як у відьми може бути душа? Але за усе її довге життя вона жодного разу не відчувала те, що горіло у її серці, що не давало дихати. Та страх втратити все в один момент таки брав гору. Вона не відповіла Матвію ані слова.
Чоловік вийшов з ресторану. Алім майже всю ніч думала, як бути, але перед ранком сон таки знову зморив її. Знову їй наснилися палкі обійми Матвія, його поцілунки... І знову вона бачила, як з прекрасної білявки перетворюється на стару відьму. Але найбільше лякав жах та відраза в очах Матвія. А якщо це пророчий сон? Якщо це застереження?
Якщо ще ввечері Алім вагалася, то вранці прокинулася з впевненим вердиктом, що між ними нічого не може бути.
Алім пішла на кухню зробити собі кави. Карина вже кілька днів поспіль ночувала в Анатолія. Шеф-кухар ресторану ледь не щодня придумував нові страви і називав їх солодкими та спокусливими назвами, бо його Карина-Карамелька була його музою. Алім підглядала за цією щасливою парою та по-доброму заздрила. От чому вона не може також бути щасливою з Матвієм?
На кухні Алім побачила Ксю, яку ніжно обіймав обома лапками Герцог. І тут повна ідилія. 
У білявки зникло бажання пити каву, вона пішла одягатися.
Алім одягнула одну зі своїх улюблених суконь і зловила себе на думці, що хоче бути гарною не просто так, а для НЬОГО. Їй хотілося відчувати на собі його погляди, доторки. Вона безпомилково визначала його присутність та розташування у ресторані, бо відчувала, як горіли її щічки від його погляду. Невже він таки не буде приходити? Ні! Він не втримається!
Алім взяла кошик із закоханою парочкою та поспішила на роботу. Ксю спробувала обуритися, що вони навіть не встигли поснідати, а Алім нагадала їй, що варто дотримуватися дієти, щоб не мати страусину дупцю. Баронеса не надто зажурилася, бо у ресторані на неї чекали смаколики від Анатолія.
Алім дуже хвилювалася в очікуванні зустрічі з Матвієм. От як йому можна відмовити? А коли побачила його такого гарного, з букетом квітів у руках, то ледь змусила себе встояти на місці, аби не кинутися йому на шию.
- Привіт, Мілагрос! - з надією привітався Матвій. - Це тобі.
- Доброго ранку! Дякую, такі гарні, - усміхаючись, відповіла Алім, а її серце краялося. Як йому можна відмовити?
- Сядьмо, - запропонував Матвій, показуючи рукою на свій столик у куточку ресторану.
Алім кивнула і повільно попрямувала до столика. Вона навмисно робила маленькі кроки та не поспішала, відтягуючи момент істини.
- Міло, я прийшов востаннє. Хочу особисто почути твою відповідь. Я думав всю ніч, - почав чоловік. - Ти мені небайдужа, я не просто йду до ресторану, я поспішаю до тебе. Я хочу бачити тебе, чути твій голос. Зі мною раніше ніколи такого не було.  Кохаю тебе і не хочу критися ні перед ким. Хай усі знають, що ми пара, - говорив Матвій, дивлячись в очі Міли.
Білявка опустила очі та взяла до рук серветку, аби хоч чимось їх зайняти.
- Матвію, вибач, але робота для мене поки на першому місці, я... - почала Алім, не підіймаючи очей на чоловіка.
- Можеш не продовжувати, - похмуро відповів Матвій та побілів. - Я зрозумів. Я не бажаю тебе ділити з твоєю роботою. Бажаю тобі гарного робочого дня.
Матвій сказав це, встав та швидко пішов до виходу.
Алім дивилася на його спину і її серце розривалося.
Вона цілий день дивилася на телефон в очікуванні повідомлення чи дзвінка від нього, поглядала на двері, сподіваючись, що він прийде обідати, але його не було.
Після роботи білявка взяла квіти, які він подарував, та поїхала додому.
Нічого не хотілося. Ні їсти, ні спати... На душі було паскудно. Але ж вона сама в цьому винна.  Алім рано лягла до ліжка, але боялася засинати, бо знала, ХТО їй насниться.
Близько першої години ночі Алім прийшла на кухню, де у кошику мирно спали Ксю і Герцог, та відкрила холодильник у пошуках чогось смачненького.
- Коньяк бери... - почувся голос Ксю позаду.
Алім поглянула на Ксю, але таки дістала пляшку.
- Щаслива ти, - мовила Алім, кивнувши на Герцога.
- А ти - дурна! Краще спробувати і шкодувати, ніж шкодувати, що не спробувала, - філософствувала Ксю. - Я тебе не впізнаю! Що з тобою сталося? Де моя смілива та відкрита до експериментів господиня? Наливай для хоробрості! - наполягала баронеса.
Наклюкалися швидко обидві. Ксю змогла переконати Алім, що варто погодитися на пропозицію Матвія. Кохає ж її він! Алім навіть погодилася та не бачила вночі той страшний сон, але новий день готував нові виклики...