Розділ 61.

Розділ 61.

Тепер Раєчка з гламурної фіфи перетворилася на хазяйновиту театралку. Щодня, коли була зміна Віктора, жінка приносила супи власного приготування, аби його виразка не розгулялася, а у вихідні від роботи дні Віктор Дмитрович вів свою красуню до театру. Вони передивилися усі вистави (деякі навіть кілька разів), відвідали галереї, виставки, музеї, літературні вечори. Одним словом – життя Раєчки неочікувано зробило кульбіт. Та які молоді альфонси? Для чого? Поряд з нею був справжній Чоловік, який турбувався, пестив, оберігав. Саме з ним Раєчка відчувала себе дівчинкою, бо вони часто згадували молодість. Замість нічних клубів жінка тепер ходила у парк на танці. Так, тут не було гучних бітів, не було світло-музики, не було туману, але поряд з нею був чоловік, з яким її серце гучніше билося, його очі сяяли яскравіше за прожектори, і вона була впевнена, що він не напустить їй туману в очі не обдурить.
Алім та усі працівники видихнули, бо геніальних ідей поменшало. Спочатку Раєчка хотіла придбати курей та роздати їх офіціанткам, щоб ті жили у них вдома, і щоб дівчати приносили їх щоранку на роботу і збирали щовечора. Дівчатам не надто сподобалася така ідея, але найбільшим противником була Ксю. Це ж купа конкуренток! А якщо Герцог на них зверне увагу? Цього Ксю допустити не могла! Коли Раєчка планувала зробити замовлення, баронеса зловила момент та замість однієї цифри натиснула на іншу, коли Раєчка відволіклася на відвідувача. Ксю схрестила лапки та прислухалася до розмови.
– Добрий день! Я за оголошенням. Хочу замовити у вас десять курочок, – почала жінка.
– Добрий день! Курочок? – здивовано запитав хриплий чоловічий голос. – Хм... Можна. На коли?
– Нам чим швидше, тим краще! Але підберіть, щоб курочки були молоді та гарні, – поставила умову Раєчка, а Ксю аж дзьоб відкрила. Як?! Вона ж іншу цифру натиснула! Які курочки?!
– Саме таких і тримаємо, – зареготав чоловік.
– Але так, щоб не обскубані, з гарним пір’ям, – продовжила Раєчка.
– Ну, можемо їх боа видати, але це буде коштувати дорожче.
– Та на холеру нам те боа? У них своє пір’я має бути гарне та шовковисте. Це ж нам не просто так їх треба, це ж для елітного ресторану, – гонорово мовила жінка.
– Так елітних курочок і тримаємо. Одна елітніше іншої.
– Подивіться, будь ласка, щоб і хвости у них були гарні, бо ми плануємо їх залучити для йоги з курочками. Ну, знаєте, коли курей на спини відвідувачам кладуть, – пояснила Раєчка.
– От тільки під хвости їм не заглядав, а про те, що їх на клієнтів будете класти, ми не домовляємося заздалегідь. То вже на місці розбирайтеся. Якщо якась захоче, то хай, але ми не примушуємо своїх працівниць до інтиму, – мовив чоловік.
– До якого інтиму? – вирячила очі Раєчка. Це він про що?
– Ну, з дівчатами на місці розбирайтеся, хто там на спини клієнтів у вашому ресторані лягати буде. Стриптиз танцюватимуть усі, боа за додаткову плату дамо, а все інше вже на місці.
– Який стриптиз?! – ледь не на весь заклад заверещала жінка, а Ксю святкувала перемогу.
– Не зрозумів. Так ви ж самі телефонуєте, аби замовити 10 дівчат для вашого елітного ресторану чи не так? – почав закипати чоловік.
– Ви здуріли?! Мені треба курочки! З крилами, дзьобами і пір’ям! – обурилася Раєчка.
– Жіночко, це ви здуріли! Які курочки з крилами та дзьобами у стриптиз-клубі?! – обурився чоловік.
– Збоченець! – обурилася Раєчка та скинула дзвінок. – Який світ настав! Оце понаписують оголошення, що замість курей ледь стриптизерок не замовила. А якби домовилися про ціну і ті курочки приїхали?
– Ко? – запитала Ксю з-під столу.
– Ото точно треба просити фотографії курей, бо ті пройдисвіти та збоченці можуть що завгодно втюхати... – розмірковувала Раєчка.