Розділ 41.

Розділ 41.

- Так, ми підтримуємо угоду про суто ділові стосунки, а я готую план-концепцію про підняття нашого закладу до рівня бару-ресторану, - запропонувала Алім та облизала свої губки-вишеньки, які пересохли від хвилювання. Поряд з цим чоловіком їй завжди було гаряче, вона намагалася не дивитися у його вогняні очі, бо їй здавалося, що вона не зможе відвести свій погляд.
- Та для чого ця бюрократія? Обіцяю, що навіть не подивлюся у ваш бік, - мовив Матвій, а сам ще більше послабив краватку, бо у Міли від його слів впав олівець, і коли вона за ним нахилилася, то біг бос зміг зазирнути у декольте білявки. От як він збирається тримати те слово? Хоча б себе у штанах втримав!
- Ко-о-о?! - навіть Ксю не витримала.
- Ні, ми таки підпишемо угоду, - відповіла холодно Алім. Її дещо зачепили слова Матвія. Не подивиться? Та очі вже вилазять! 
- Якщо ви так наполягаєте, то мої юристи підготують цей документ, - пафосно відповів чоловік.
- Добре, я б хотіла з вами погодити концепцію, - почала білявка. Щоб краще зрозуміти і бачити її записи, Матвій пересів на її диванчик. От халепа! Коли його нога випадково торкнулася її коліна, Матвій аж підскочив від розряду, який отримав від того доторку. От як можна бути поруч з нею та не торкатися, не цілувати її вишневі, п'янкі вуста, не пестити шкіру, не заплутуватися пальцями у її білявому волоссі?
- Агов! Ви мене слухаєте?! - привернула до себе увагу ображена Алім, бо зрозуміла, що біг бос цілком і повністю потонув у її декольте.
- Так, так, я все розумію і згоден, - мовив біг бос дуже недоречно.
- От про що я щойно говорила? - поставила запитання Алім.
- Ко?! - поглянула на боса Ксю. Оточили, одним словом.
- Ну, про бар... Про розвиток, - невпевнено мовив Матвій.
- Зрозуміло, повторюю питання, і підніміть очі з мого декольте, як мінімум це неетично! Ви є одноосібним власником бару? Чи у вас є співвласники, які мають право голосу у питаннях, які стосуються бару? - діловито запитала Алім.
- Ну, частка бару належить моїй мамі, але вона цілковито мені довіряє. Вона живе за кордоном та взагалі не цікавиться подібними речами. Тож, усе вирішуватиму я, - відповів біг бос.
- Це добре, - відповіла Алім.
Неочікувано мобільний Матвія сповістив про вхідний дзвінок. 
- Вибачте, - відповів чоловік, беручи телефон. Він не став відходити, подивився на екран, здивувався та прийняв дзвінок. - Привіт, мамо! - тепло мовив Матвій. 
- Привіт, синку, зустрічай мене завтра в аеропорті. Мій літак прибуває о десятій. Я повертаюся з розбитим серцем та великими планами на майбутнє. Аревуар! - мовила жінка та перервала дзвінок.
- Але ж... Алло! Алло! Мамо! - кричав у телефон біг бос, але, зрозумівши, що його не слухають, підняв очі на білявку. - Мілагрос, оце халепа. Мені дуже-дуже потрібна ваша допомога...